Суспільні — такі, які є неподільними і на яких не поширюється принцип виключення. Це означає, що використання таких благ є спільним для багатьох споживачів (дороги, мости, вуличне освітлення, маяки в морі тощо), і використання їх доступне всім, незалежно від того, платять за них чи ні.
3) Існує поглиблена, значна диференціація доходів між різними групами населення, розподіл населення на багатих та бідних. Причому ця диференціація є наслідком не лише неефективного розподілу доходів, а й наслідком неефективного розподілу результатів виробництва (суспільного продукту). Соціальна нерівність поглиблюється економічною нерівністю виробників та підприємств.
4) Ринкова система в цілому нездатна найоптимальнішим чином визначити галузеву й продуктову структуру економіки. Наприклад, власне сама ринкова система сприяє надмірному виробництву одних товарів (наприклад, тютюнових та горілчаних виробів, а то й наркотиків), які приносять виробникам максимальні прибутки, і може бути байдужою або зовсім не виробляти таких товарів, виробництво яких не приносить таких прибутків (молока для немовлят тощо).
5) Функціонування й регулювання національних економік лише через ринок супроводжується неповним (неефективним) використанням, насамперед, трудових ресурсів, а також і капітальних ресурсів. Перше виявляється в безробітті, друге — в недовикористанні значної маси основного капіталу (техніки, обладнання тощо).
6) Окрім зазначених недоліків виділяють також так зване згасання конкуренції, тобто породження ринком небажаних для функціонування економік монопольних явищ. Конкуренція, яка є бажаною для економіки, заставляє виробників об’єднуватись, зливатись, вступати в таємні змови для того, щоб вижити в конкурентній боротьбі.
Монополізму сприяє і необхідність впроваджень досягнень науково-технічного прогресу. Новітня технологія, як правило, вимагає використання значної кількості реального капіталу, крупних ринків і багатих і надійних джерел сировини. А все це під силу лише відносно крупним фірмам, монополіям. У цілому ж монополії виступають як антиподи ринку, їх засилля веде до зниження ефективності економіки.
Серед недоліків (дефектів) ринку називають також нестабільність економічного розвитку, що виявляється в економічних кризах, інфляції та безробітті.
15. 4. Погляди щодо державного регулювання ринкової економіки
Суттєве наукове обґрунтування державного невтручання держави в ринкову економіку зроблено основоположником класичної економічної теорії А.Смітом у його праці «Досліджен-
ня про природу й причини багатства народів». Він стверджував, що: держава не повинна втручатись в економіку, бо це веде до порушення дії ринкових механізмів; рівновага між пропозицією й попитом на всіх ринках встановлюється за рахунок саморегулювання.
“Вільна гра ринкових сил”, на думку А.Сміта, створює гармонійний устрій без зовнішнього втручання. Саме ідеї А.Сміта лягли в основу моделі вільного ринкового господарства. Згідно з цією моделлю, суб’єкти господарювання схвалюють свої рішення на ринку незалежно один від одного. Ціни визначаються співвідношенням попиту й пропозиції. Планування економічної активності здійснюється децентралізовано суб’єктами господарювання. Споживачі вільно вирішують, як використати свій доход. Виробники планують випуск продукції згідно з оцінками попиту на неї.
Економічну взаємодію учасників господарського процесу координують ціни. Мотивом дії підприємств є прагнення до максимізації прибутку. Фірми, які тривалий час мають лише збитки, банкрутують і вибувають з ринку.
Проте історичний досвід показав, що в процесі свого розвитку реальні економічні системи дедалі більше віддаляються від ідеальної ринкової моделі, за Смітом.
» следующая страница »
1 ... 95 96 97 98 99 100101 102 103 104 105 ... 220