Міжнародна міграція існує в різних формах: трудовій, сімейній, рекреаційній, туристичній та ін. Вона стала складовою частиною процесу інтернаціоналізації міжнародного господарського життя. Трудовий потенціал, будучи основним фактором виробництва, шукає своє найефективніше використання не тільки в рамках національного господарства, а й у масштабах світової економіки. Робоча сила, переміщуючись із однієї країни в іншу, постає як товар на світовому ринку робочої сили.
СВІТОВИЙ ринок робочої СИЛИ — система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту і пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.
Сутність світового ринку робочої сили проявляється в його функціях і структурі. Основними функціями світового ринку робочої сили є:
— регулювання попиту і пропозиції та структури робочої сили;
— порівняння національних відносин і формування інтернаціональної ціни робочої сили;
— розподіл робочої сили між секторами світового господарства, регіональними об'єднаннями, країнами.
Розвиток світового ринку праці здійснюється двома шляхами: через поступове злиття національних ринків праці та через міжнародну міграцію робочої сили.
Міжнародна міграція робочої сили — переміщення працездатного населення з одних країн в інші строком понад один рік, зумовлене економічними, соціальними та іншими причинами.
Найчастіше такими причинами вважають національні відмінності у розмірах заробітної плати й умовах праці, рівнях безробіття; відсутність перспектив професійного зростання для багатьох обдарованих людей; циклічний характер економічного розвитку; відмінності у вартості життя (споживчого кошика) тощо.
У межах поняття «міжнародна міграція робочої сили» розрізняють поняття «еміграція» — виїзд працездатного населення з країни за її межі, та «імміграція»— в'їзд працездатного населення у країну з-за кордону.
Для світової економіки характерні такі форми міжнародної міграції робочої сили:
— безповоротна (зміна місця проживання);
— тимчасова (зміна місця проживання на деякий час);
— сезонна (пошук сезонної роботи за межами своєї країни);
— маятникова (постійні поїздки працездатного населення за кордон у пошуках роботи з обов'язковим поверненням у свою країну).
Одним із видів міжнародної міграції населення є зовнішня трудова міграція, яка характеризується переміщенням робочої сили, як правило, з менш розвинутих в економічно розвинутіші країни на тимчасову роботу з наступним поверненням на батьківщину.
Як форма міжнародних економічних відносин трудова міграція забезпечує переваги не тільки тим країнам, що приймають робочу силу, а й тим, що постачають її. Іноді вона породжує і соціально-економічні проблеми, пов'язані з формуванням інтернаціональної вартості робочої сили, відносинами власності між різними суб'єктами світового господарства.
Теоретичне дослідження проблем міжнародної міграції розпочалось наприкінці 60-х років XX ст. у межах обґрунтування моделей економічного зростання. Його здійснювали представники неокласичної та неокейнсіанської шкіл.
Модель неокласичної школи. Її прихильники вважають, що кожна людина отримує і споживає граничний продукт своєї праці. Тому еміграція, на їх думку, є джерелом зростання благополуччя країни, яка приймає робочу силу, а економічний розвиток держави, з якої здійснюється міграція, залишається незмінним.
» следующая страница »
1 ... 413 414 415 416 417 418419 420 421 422 423 ... 452