Політична економія

Науково обґрунтований метод ціноутворення, постійний ана­ліз ринкової ситуації є передумовами ефективної збутової політи­ки фірми, її надійного фінансового становища.

Роль держави в процесах ціноутворення

за ринкової економіки

Політика ціноутворення є складовою економічної і соціальної політики держави. У соціально орієнтованому господарстві рин­ковий механізм, що керує процесом формування цін, має обмеже­ний діапазон дії. Абсолютно нерегламентованого ціноутворення не було ніколи, навіть за класичної ринкової економіки. Однак за різних економічних систем вплив держави на ціноутворення має свої особливості.

Держави, реалізуючи притаманну їм економічну функцію, завжди активно втручалися в цінові процеси. Через регулювання цін вони стимулювали розвиток обробної промисловості, техноло­гій і технологічних виробництв, без чого багато з них, навіть про­відних на сьогодні, надовго затримались би у своєму розвитку. Прикладом непрямого владного тиску на цінову ситуацію в Англії на межі XVIII—XIX ст. є «хлібні закони», за якими запроваджу­вали ввізне мито на зерно, що спричиняло його подорожчання на внутрішньому ринку. Загалом держава взяла під свій контролі, тарифи на залізничні перевезення, ціни на комунально-побутові послуги, квартирну плату, підакцизні товари, послуги зв'язку, продукцію державного резерву та ін.

У першій половині XX ст. неокласичні моделі економіки, що заперечували втручання держави у приватне господарювання, за­мінило кейнсіанство як теорія і практика активізації ролі держа­ви у регулятивних процесах. Юридично це було оформлено ба­гатьма законами, які забезпечували вплив держави на ціни аж до їх заморожування.

Дії держави щодо регулювання цін будувалися на коротко- і довгостроковій основі та здійснювалися різними методами, основ­ними серед яких і сьогодні є:

—               визначення переліку продукції, в тому числі монопольної, і послуг, які підлягають державному регулюванню;

-                   встановлення граничних рівнів цін, тарифів, торговельних надбавок (знижок);

—                нормування рентабельності;

—                заморожування цін.

Передусім державному регулюванню підлягають ціни на про­дукцію і послуги підприємств державної власності. У кризових ситуаціях державні органи можуть установлювати граничні ціни навіть на товари недержавного сектору (на хліб і хлібні вироби, м'ясо-молочну продукцію, дитяче харчування тощо). Таке втру­чання має на меті регулювання споживання товарів та прибутку товаровиробників (за надмірної різниці між цінами І собівартістю продукції), захист вітчизняних виробників, поповнення бюджету.

Особливе значення мас державне регулювання цін у зовнішній торгівлі. Крім «цін втручання» і «цін підтримки», запровадження кількісних обмежень на імпорт, установлення «рекомендаційних цін», здійснення закупівлі в буферні резерви під час спаду цін і розпродажів товарів із резервів у процесі зростання цін, держава може застосовувати антимонопольні дії та антирекламу, також дії законодавчого і судового характеру. Контроль за цінами в держа­ві здійснюють відповідні органи. В Україні — це Державна інс­пекція контролю за цінами при Міністерстві економіки і Держав­ний комітет з питань захисту прав споживачів.

Наприкінці XIX — на початку XX ст, прихильники неокла­сичної теорії допускали втручання держави в ціноутворення на внутрішньому ринку за допомогою зовнішньоторговельної полі­тики (ввізного мита, тарифних бар'єрів та ін,). У 60—70-ті роки

XX     ст. у межах доктрини розвитку без інфляції деякі країни вдалися навіть до прямої дії на ціни, заморозивши їх на певний час. Па сучасному етапі більшість країн здійснює непряме регу­лювання загального рівня і динаміки цін, застосовуючи пере­важно монетарні інструменти, впливаючи на темпи зростання цін емісією грошей, зміною норм обов'язкових резервів комер­ційних банків, операціями центрального банку на відкритому РЦП тощо. Досконалі конкурентні ринки не потребують масово­го втручання держави у процес ціноутворення, оскільки велика кількість продавців і покупців, значний приплив нових суб'єк­тів і вихід інших із галузі, мізерна частка в загальному продажу окремих підприємств створюють умови для автоматичного вста­новлення рівноважних цін. Винятком є ринок сільськогосподар­ської продукції.

 

« Содержание


 ...  290  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я