Однією з них є суперечність між потребою у все більших розмірах грошових ресурсів (капіталу) та обмеженими можливостями одноосібного власника підприємства. Попередники АТ — різноманітні види об'єднань капіталів у одному підприємстві (повному товаристві, товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ), командитному товаристві тощо), — незважаючи на істотні переваги перед підприємствами одноосібного володіння, за своєю природою не могли зосередити в одному підприємстві великої маси вільного грошового капіталу, розпорошеного у суспільстві серед індивідуальних власників. Причина — обмеженість способу залучення капіталу за допомогою паїв — внеску грошима або майном у капітал підприємства, що надає пайовику право співвласника підприємства, отримання певного доходу або майна у разі його ліквідації.
Суперечність між потребою у великих розмірах капіталу та обмеженими можливостями його концентрації в межах окремого підприємства розв'язується з появою АТ, у яких централізація розрізнених коштів здійснюється шляхом випуску акцій — цінних паперів, що засвідчують внесення їхніми власниками своєї частки в акціонерний капітал АТ. На відміну від паїв акція не дає права її власнику вимагати повернення внеску в капітал АТ (це одна з відмінностей акціонерної власності від пайової). Економічне життя акції припиняється лише тоді, коли АТ перестає існувати. Це дає змогу товариству розпоряджатися своїм капіталом, не боячись, що певну його частину навіть при погіршенні кон'юнктури необхідно буде повернути акціонерам. Такий спосіб об'єднання капіталів зробив АТ найстійкішою формою підприємств із практично необмеженою життєздатністю.
Виникнення АТ спричинене й тим, що різним формам підприємств із повною відповідальністю властива суперечність між величиною внесеного паю та мірою відповідальності пайовика. Вона обумовлює пошук практикою господарювання такої форми підприємства, що дає змогу привести у відповідність міру відповідальності пайовика величині його внеску в капітал підприємства. Цю суперечність розв'язує акціонерна форма власності: в АТ, на відміну від власників підприємств одноосібного володіння і підприємств із повною відповідальністю, майнова відповідальність акціонера обмежена тільки величиною його внеску (вартістю акцій) у капітал АТ і не поширюється на інше майно. Статутний
фонд (капітал) АТ розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості.
Акціонерне товариство — економіко-правова форма організації і функціонування великих і середніх підприємств, капітал яких формується шляхом випуску (емісії) і продажу акцій та інших цінних паперів, що забезпечує обмежену відповідальність акціонера.
Акціонерні підприємства функціонують у двох основних формах, обумовлених розміщенням цінних паперів, — у формі закритих акціонерних товариств (ЗАТ) і відкритих акціонерних товариств (ВАТ).
Закриті акціонерні товариства — підприємства, акції яких розподіляються серед обмеженого кола осіб (як правило, засновників) і не підлягають вільному продажу на ринку цінних па перів.
У межах ЗАТ існує досить тверда система контролю за персональним складом акціонерів і кількістю належних кожному з них акцій. Власники акцій не мають права продати свої цінні папери іншій особі без згоди на те решти акціонерів ЗАТ. У випадку відмови від володіння акціями компанії акціонер повертає їх АТ. У більшості випадків ЗАТ — це невеликі чи середні підприємства з невеликою кількістю акціонерів.
Відкриті акціонерні товариства — підприємства, акції яких вільно продаються і купуються на ринку цінних паперів.
Тобто співвласником об'єднаного майна такого товариства може стати кожний, хто купив хоча б одну акцію. При цьому акції компанії ВАТ можуть переходити від одного власника до іншого без згоди на те решти власників АТ. На відміну від компаній закритого типу ВАТ представлені великими компаніями, нерідко такими «гігантами бізнесу», як «Дженерал моторс», «АТТ» та іншими, що нараховують кілька мільйонів акціонерів.
» следующая страница »
1 ... 201 202 203 204 205 206207 208 209 210 211 ... 452