Політична економія

На практиці використовують таблиці з обчисленими значен­нями. Для визначення величини нарощення капіталу і додатково­го доходу з урахуванням дисконтування використовують такі дві формули:

l)                         K = K(l + n)'

де К, — обсяг вкладеного капіталу до кінця ґ періоду з моменту вкладу першої суми грошових одиниць; К — оцінка розміру вкла­деного капіталу вихідного періоду, коли здійснюється перший вклад грошових одиниць; п — коефіцієнт дисконтування (норма Дохідності або позичкова ставка); ґ — фактор часу, або кількість оборотів капіталу;

2)              D = К(1 + п)' — К,

Де Б — додатковий дохід грошових одиниць.

Отже, дисконтування є важливим засобом оцінки ефективнос­ті інвестицій капіталу, тобто оцінки майбутніх доходів на основі

позичкового відсотка. Воно має велике значення для прийняття рішення, пов'язаного з інвестиціями капіталу на певний строк під певні відсотки.

Відсоткову ставку використовують і в маржових операціях. Маржа в русі позичкового капіталу є різницею між відсоткови­ми ставками, курсами цінних паперів, що діють в один і той са­мий час за різних умов продажу, купівлі, кредитування, між ставками за залученими та виданими кредитами.

Юридичні та фізичні суб'єкти, які беруть гроші в позику або дають їх у позику, є операторами ринку позичкового капі­талу. Ринок позичкового капіталу — фінансовий ринок, на якому господарюючі суб'єкти та індивіди, діючи з різних при­чин і мотивів, здійснюють рух фінансових ресурсів — надають і отримують позики і кредити. Основними складовими ринку по­зичкового капіталу, якими визначається рух грошових позик, банківських кредитів, державних і фірмових займів, є ставка (норма) позичкового відсотка, попит і пропозиція позичкового капіталу.

Тенденції розвитку цього ринку визначаються ростом пропо­зиції грошового капіталу; концентрацією виробництва; зростан­ням амортизаційних відрахувань; засобів державних бюджетів; пенсійних фондів; капіталів страхових компаній; прогресом кре­дитної системи.

В Україні ринок позичкового капіталу почав формуватися у процесі трансформації адміністративно-командної економіки у ринкову. Поштовхом були роздержавлення й приватизація дер­жавної власності, реформування одержавлених, централізованих кредитної і фінансової систем, виникнення підприємницької ді­яльності на засадах різноманіття форм власності. Цей процес пов'язаний із забезпеченням стабільності національної грошової одиниці (гривні), розвитком грошової, кредитної й фінансової інфраструктур, зокрема з утворенням комерційних банків, ринку цінних паперів та ін.

Активна роль позичкового капіталу в суспільному відтворенні полягає в тому, що через капіталізацію грошей, інвестиційну сфе­ру взагалі через кредитні відносини розвиваються сучасні техно­логії, виробництво товарів і послуг. Наслідком обслуговування позичковим капіталом цих процесів, як і процесів обігу, є утво­рення додаткових грошових надходжень, що знову залучаються у процес виробництва. Найтісніша інтеграція позичкового капіталу з промисловим і торговим капіталами є однією з необхідних умов ефективного функціонування кредитного та фінансового ринків, основи яких формуються нині в Україні.

2.11.                   Кредитна система ринкового господарства

Кредит є однією з важливих категорій ринкової економіки, суттєвим чинником у стимулюванні розвитку виробництва. За до­помогою кредиту прискорюється кругооборот капіталу в процесі суспільного відтворення. Він сприяє досягненню вищої прибутко­вості капіталу і рентабельності виробництва. Отже, кредит, з од­ного боку, виник із практичних потреб розвитку виробництва, з іншого — стимулює цей розвиток.

 

« Содержание


 ...  188  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я