Політична економія

Концепція, згідно з якою найманий працівник продає не робо­чу силу, а свою працю, не дає раціональної відповіді і на питання, чим визначається вартість праці. Відомо, що праця є джерелом вартості товарів, проте сама вартості не має. А. Сміт і Д. Рікардо стверджували, що вартість товару визначається працею, але вод­ночас, потрапляючи в логічно хибне коло, вважали, що вартість праці визначається вартістю товару. Раціональний вихід з нього можливий лише на основі з'ясування відмінності між здатністю до праці (робочою силою) і працею. Обґрунтував цю відмінність К. Маркс.

Ціна товару робоча сила. Як і будь-який інший товар, робоча сила має ціну.

Ціна робочої сили — вартість товару робоча сила, виражена в грошовій

формі, тобто у грошах.

У реальних відносинах між найманим працівником і капіта­лістом ціна робочої сили постає як заробітна плата. Тому заро­бітна плата є ціною, тобто перетвореною формою вартості товару робоча сила, і як така — економічним відношенням між найма­ним працівником і капіталістом у сфері обігу (купівлі-продажу) товару робоча сила. Згідно з концепцією, що ототожнює робочу силу з живою працею, заробітна плата є платою за працю. Так трактують заробітну плату підручники «Економікс» різних ав­торів.

Ціна робочої сили має свою особливість. Якщо ціни звичайних товарів через розбіжності попиту і пропозиції безперервно колива­ються у бік збільшення або зменшення рівня їх вартості, то ціна товару робоча сила відхиляється від його вартості, як правило, у бік зменшення. Спричинено це тим, що пропозиція цього товару на ринку праці постійно перевищує попит на нього, що виража­ється в безробітті. Це об'єктивно зумовлює відхилення ціни робо­чої сили (заробітної плати) нижче її вартості. Необхідність мати засоби для існування не дає змоги найманим працівникам очіку­вати сприятливішої кон'юнктури на ринку робочої сили, і тому вони продають свою робочу силу за ціною, нижчою від її вартості. Це є додатковим чинником збагачення капіталіста як споживача робочої сили.

Проте при з'ясуванні механізму самозростання капіталу (утво­рення додаткової вартості) необхідно абстрагуватися від розбіжно­сті між ціною і вартістю робочої сили, тобто виходити з дії закону вартості, згідно з яким у відносинах купівлі-продажу робочої сили наявна еквівалентність, яка виражається в тому, що капіталіст повністю оплачує вартість робочої сили. За такої умови можливість самозростання початково авансованої суми грошей пов'язана не з вартістю, а зі споживчою вартістю товару робоча сила.

Споживча вартість товару робоча сила. Вона повинна задо­вольняти певну потребу покупця товару робоча сила — капіталіс­та. Мотивом, що спонукає останнього купувати робочу силу, є йо­го інтерес у зростанні авансованого капіталу. Щоб досягти цієї ме­ти, він повинен знайти на ринку і купити такий особливий товар, споживча вартість якого має здатність бути джерелом вартості. Та­ким товаром є робоча сила, оскільки її використання (споживання) є процесом праці, а процес праці є водночас процесом виробництва товару і створення його вартості. При цьому створена найманим працівником нова вартість за розміром є більшою за вартість това­ру робоча сила. Цей надлишок нової вартості понад вартість товару робоча сила утворює додаткову вартість.

Споживча вартість товару робоча сила — здатність робочої сили бути

джерелом додаткової вартості.

Споживча вартість робочої сили як її здатність створювати вар­тість і додаткову вартість не тотожна самій праці як джерелу вар­тості і додаткової вартості. Відмінність між споживчою вартістю ро­бочої сили і працею виявляється в усіх випадках, коли робоча сила існує, а праця — відсутня. Прикладом цього є безробіття, за якого певна кількість працівників, маючи здатність до праці, не може знайти на неї покупця, а отже, й здійснити саму працю. Про розбіж­ність споживчої вартості робочої сили та праці свідчать і страйки, коли робоча сила найманих працівників продана роботодавцю, про­те самої праці під час страйку немає. Все це підтверджує, що спо­живча вартість товару робоча сила і жива праця є різними за зміс­том економічними категоріями, які не можна ототожнювати.

 

« Содержание


 ...  114  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я