Сутність грошової системи і методи її регулювання
Сутність грошової системи. Гроші завжди рухаються в певній системі, зумовленій типом загального еквівалента. Сутність грошової системи випливає з її призначення, структури, обумовленої рівнем розвитку грошових відносин, їх адекватністю ступеню зрілості ринкової форми суспільного виробництва, а отже, й динаміки співвідношення елементів (складових) грошової системи.
Ефективність функціонування грошової системи як складної економічної структури, дуже чутливої до пов'язаних з нею суспільно-економічних явищ, взаємообумовлюючих тенденцій, закономірностей і законів економіки, зумовлюється не лише законами власне грошового обігу, а й діями господарюючих суб'єктів на різних рівнях у процесі використання всіх складових системи грошового обігу.
Обіг грошей потребує регулювання, постійного підтримання його стабільності, від чого залежить і стабільність грошей. Це означає , що обіг грошей неможливий без певної організаційної системи.
Грошова система — форма організації грошового обігу, яка історично склалася в країні та закріплена національним законодавством.
Складовими грошової системи є грошова одиниця країни, масштаб цін, карбування монет, емісія грошей, порядок забезпечення обігу та вилучення з нього грошових знаків, регламентація безготівкового обігу, інститути грошового обігу, зокрема центральний банк (в Україні — Національний), міністерство фінансів, скарбниця (в Україні — казначейство).
Методи регулювання грошової системи. Регулювання та підтримання стабільного ефективного грошового обігу здійснюються різними методами впливу на відповідні елементи грошової системи, а іноді шляхом її реформування. Найпоширенішими методами регулювання грошової системи є дефляція, ревалоризація, нуліфікація, деномінація, девальвація, ревальвація, паралельний обіг двох валют, конвертованість валют.
Дефляція (лат. de... — префікс, що означає скасування, припинення, і def- Іо — видуваю) — зменшення грошової маси шляхом вилучення з обігу зайвих паперових грошей і зниження загального (середнього) рівня цін.
Цього досягають, вдаючись до підвищення податків (знижує купівельну спроможність населення), підвищення позичкового відсотка (зменшує попит на кредит), реалізації центральним банком цінних паперів (зменшує кількість грошей), посилення контролю за лімітами кредитування та ін.
Ревалоризація (лат. гє... — префікс, що означає зворотну або поворотну дію, і франц. valeur — ціна) — процес відновлення вартості грошової одиниці до рівня, який вона мала перед інфляцією.
Цей метод сприяє стабілізації грошової одиниці, підвищує її курс і купівельну спроможність.
Нуліфікація (лат. nullus — ніякий, лат. facio — роблю) — ліквідація старих грошових знаків і випуск нових (у меншій кількості).
До неї вдаються за різкого зниження купівельної спроможності грошей внаслідок високої інфляції. Держава оголошує знецінені діючі паперово-грошові знаки недійсними. Іноді її проводять із незначним викупом старих грошей за умови обміну на нові за вкрай низьким курсом.
Деномінація (лат. denominatio — перейменування) — заміна номінальної вартості старих грошових знаків у певному співвідношенні на нові вагоміші, дорожчі грошові одиниці з одночасним перерахуванням цін, заробітної плати, тарифів у відповідно встановленій пропорції.
Це забезпечує зменшення грошової маси в обігу, спрощує та здешевлює всі розрахунки і витрати на забезпечення грошового обігу. У колишньому Радянському Союзі деномінацію здійснювали в 1922, 1923 та 1961 роках, а в незалежній Україні — в 1996 році.
Девальвація (франц. evaluation — підрахунок, оцінка) — зниження валютного курсу країни щодо іноземних чи міжнародних валют, зменшення металевого вмісту грошової одиниці.
» следующая страница »
1 ... 99 100 101 102 103 104105 106 107 108 109 ... 452