Інновації в антикризовому управлінні
Підприємство досягає успіху (виконує свою місію) лише за умов послідовного й неухильного розвитку, тобто набуття нової якості, що визначає стійкість життєдіяльності організації. Послаблення позицій підприємства на ринку, зниження конкурентоспроможності його продукції, як правило пов’язують з відсутністю інноваційних процесів.
Запровадження інноваційної моделі розвитку як єдино вірного шляху зміцнення конкурентоспроможності економіки України має стати однією з визначальних цілей в діяльності суб'єктів господарювання та органів виконавчої влади у 2005-2006 рр. Розвиток промислового виробництва забезпечується належною інноваційною діяльністю, яка підтримується Концепцією Державної програми економічного і соціального розвитку України.
Тому інноваційна спрямованість підприємства - це стратегічно найважливіший шлях до налагодження виробництва, забезпечення реалізації продукції, економічного зростання країни. Особливо актуальною ця проблема є сьогодні, в умовах подальшого розвитку ринкових відносин в Україні.
Зауважимо, що реальний стан інноваційної діяльності в Україні в останні роки є вкрай негативним. Зокрема, для промислових підприємств України характерне погіршення майже в усіх напрямках інноваційної діяльності. Це, передусім, низька інноваційна активність більшості промислових підприємств та подальше погіршення їх сприйнятливості до впровадження нововведень, що можна розцінювати як інноваційну кризу.
Освоєння виробництва нової продукції - це комплекс заходів, які включають весь процес від створення ідеї до реалізації проекту у виробництві.
Процес освоєння нового виробу в загальному вигляді є комплексним і складається з окремих періодів, що мають свої характерні особливості. Перший період починається з досліджень або пошукових науково-дослідних робіт, в результаті яких виникає ідея про створення нового виду виробу, і закінчується проведенням певних прикладних науково-дослідних робіт, підтверджуючих необхідність створенні нового виробу.
Другим періодом освоєння нового виробу є його виробниче освоєння. Він починається з розробки технічного завдання на проектування і закінчується випуском серійних виробів. Цей період найбільш важливий для економіки нового виробу.
Третій період - це період експлуатаційного освоєння нового виробу. Він триває з початку експлуатації виробу до освоєння його проектної виробничої потужності. Цей період важливий при освоєнні складних унікальних виробів.
Багато видів робіт, пов'язаних з освоєнням нового виробу, особливо другого і третього періодів, можуть виконуватися паралельно, що сприяє скороченню процесу засвоєння виробу в цілому. Особливо це відноситься до робіт по освоєнню проектних техніко-економічних показників.
Ефективність капітальних вкладень в інновації характеризує економічні, соціальні або інші результати і господарську доцільність їх здійснення.
Для оцінки ефективності проектів застосовуються дві групи показників - якісні та кількісні. Кількісні показники передбачають використання математичного апарату для розрахунку показників ефективності, якісні - евристичних.
Виділяють такі якісні показники ефективності інноваційного проекту:
- показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;
- показники економічної ефективності, які враховують загальнозаводські вигоди і витрати проекту;
- показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного і місцевого бюджетів;
- показники ресурсної ефективності відображають вплив інновацій на обсяг виробництва і використання того чи іншого виду ресурсів;
» следующая страница »
1 ... 265 266 267 268 269 270271 272 273 274 275 ... 433