Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

Інспекційний контроль — контроль за діяльністю акредитованих органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, а також за сертифікованою продукцією і станом її виробництва.

Критерії акредитації — сукупність вимог, що висуваються органом з акредитації, яким повинна відповідати лабораторія для того, щоб бути акредитованою.

Обов’язкова сертифікація — підтвердження уповноваженим на те органом відповідності даної продукції, процесу або послуги обов’язковим вимогам стандарту.

Орган з сертифікації — орган, що проводить сертифікацію відповідності.

Посвідчення відповідності — дія випробувальної лабораторії третьої сторони, яка доводить, що конкретний випробуваний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Сертифікат відповідності — документ, виданий згідно з пра­вилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Сертифікація — процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

Сертифікація відповідності — дія третьої сторони, яка доводить, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають конкрет­ному стандарту чи іншому нормативному документу.

Система акредитації лабораторій — система, яка має власні правила, процедури і управління для здійснення акредитації ла­бораторій.

Система сертифікації — система, яка має власні правила, про­цедури і управління для проведення сертифікації відповідності. Вона може діяти на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

Схема сертифікації — склад і послідовність дій третьої сторони при проведенні сертифікації відповідності.

Третя сторона — особа або орган, які визнані незалежними від сторін, що беруть участь у розгляді певного питання.

Угода щодо визнання — угода, що базується на прийнятті однією стороною результатів, поданих іншою стороною, які одержані шляхом використання одного або кількох функціональних елементів, що встановлені системою сертифікації. Типовими прикладами таких угод є: угода щодо випробувань, угода щодо контролю і угода щодо сертифікації. Вони можуть бути на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

Питання для самоперевірки:

1.     На що спрямована діяльність з підтвердження відповідності?

2.     Назвіть форми та способи підтвердження відповідності.

3.     З якою метою і коли було започатковано Національну Систему сертифікації УкрСЕПРО?

4.     Які види діяльності в системі сертифікації УкрСЕПРО Вам відомі?

5.     На якій нормативно-правовій основі здійснюється серти­фікація?

6.     Яка організаційна структура державної системи сертифікації? Назвіть функції кожного із підрозділів.

7.     Який порядок проведення робіт із сертифікації?

8.     У чому полягає відмінність між сертифікацією продукції і сертифікацією систем якості?

9.     Дайте визначення поняттям “сертифікат” і “знак відпо­відності”.

10. Наскільки обізнані споживачі із знаками оцінки відповідності та чи повинні вони взагалі піклуватися про їх використання?

11. Чому деякі товари мають багато різних знаків відповідності?

12. Які головні джерела неправильного тлумачення знаків відпо­відності Вам відомі? Чи існує ієрархія знаків відповідності?

13. Знаки можуть містити багатозначні повідомлення про про­дукцію або послуги, але чи всі споживачі розуміють такі повідомлення?

 

« Содержание


 ...  72  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я