Основи менеджменту. Практикум

Планування в управлінні - це:

1. Конкретизація цілей управління в системі показників соці­ально-господарської діяльності підприємства;

2. Розробка стратегії й тактики діяльності, орієнтованих на до­сягнення цілей менеджменту.

Звідси витікає економіко-організаційний характер плануван­ня. Економічне планування полягає в розробці планів господарсь­кої діяльності, які виражаються певними економічними показни­ками.

Планування в менеджменті мас три цілі:

•          внесення моменту свідомої організації в господарську діяльність;

•          спонукання працівників «зазирати в майбутнє», тобто при­щеплювати їм здатність погоджувати щоденні дії з перспективою розвитку підприємства;

•          критерій контролю фактичних параметрів.

2.    Класифікація планів. Форми планування

З погляду менеджменту функція планування полягає у розробці змісту та послідовності дій для досягнення сформульованих цілей, у тому числі відображених в економічних планах.

Усю різноманітність планів, які розробляються на підприємстві, можна класифікувати за такими ознаками.

За предметом планування:

•          планування цілей;

•          планування засобів;

•          планування процесів.

Залежно від строків планових горизонтів:

•         довгострокове планування (більше ніж на п’ять років);

•          середньострокове (від одного до п’яти років);

•          короткострокове (до одного року);

•          оперативне (на день, декаду, місяць, квартал).

За масштабами планування:

•          загальне планування підприємства;

•          планування за галузями діяльності;

•          планування проектів (завдань).

За сферами планування:

•          фінансове планування;

•          планування виробничої діяльності;

•          планування робочої сили та ін.

У залежності від спрямованості і характеру завдань, які вирі­шуються, та тривалості планового періоду розрізняють три фор­ми планування:

•          стратегічне, або перспективне;

•          середньострокове;

•          поточне (бюджетне, оперативне) планування.

1. Перспективне планування.

Перспективне планування, що охоплює період від 10-ти до 20 - ти років, передбачає: розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегіч­ний напрямок та програми розвитку, зміст та послідовність здійснення найважливіших заходів, що забезпечують досягнення поставлених цілей; впливає на функціонування всієї системи уп­равління. Перспективне планування допомагає приймати рішен­ня щодо комплексних проблем діяльності фірми:

•          визначення напрямків та розмірів капіталовкладень та джерел їх фінансування;

•          впровадження технічних нововведень та прогресивної тех­нології;

•          диверсифікацію виробництва та оновлення продукції;

•          форми здійснення інвестицій;

•          вдосконалення організації управління в окремих підрозді­лах та щодо кадрової політики.

Оскільки оцінка перспектив в умовах стихійного розвитку ринку невизначена, перспективне планування не може орієнтувати фірму на досягнення кількісних показників і тому обмежується розробкою лише найважливіших якісних характеристик, що кон­кретизуються в програмах чи прогнозах. Через них здійснюється координація перспективних напрямків розвитку всіх підрозділів фірми з урахуванням їх потреб та ресурсів. На основі програми розробляються середньострокові плани.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 36 37 38 39 40 4142 43 44 45 46  ... 310