Основи менеджменту. Практикум

Планування може проходити в три етапи:

Розміщення пріоритетів за строками та важливістю.

Планування справ за часом доби і днями тижня з урахуван­ням індивідуальної продуктивності й таких факторів, як складність переговорів, стикування справ за місцем, втрати часу на транс­порт тощо.

Підбір запасних варіантів справ і можливого резерву часу.

У кожному новому питанні спочатку потрібно сформувати про­блему, потім обрати стратегію та конкретний план дій.

Можна зробити фотографію часу, аналіз його затрат, норму­вання, плани, але без практичного застосування це не дасть ефек­ту. Потрібно зрозуміти особливості стилю своєї роботи та виявити його недоліки, які заважають організувати роботу найбільш раці­онально. Часто робочий день завершується з почуттям незадово­леності через те, що не вдалося повністю виконати заплановані справи. Несподівані візитери, телефонні дзвінки, розмови заби­рають значну частину часу. Але не потрібно шукати винних серед інших, треба подивитись, що залежить від нас самих.

К. Хаберкорн вважає, що навіть найбільш кваліфіковані керів­ники вдаються до одного з семи «гріхів» (а іноді до всіх відразу). Суть їх викладається нижче.

Гріх перший: перенесення рішення на завтра. Він - найбільш поширений. Купа паперів на столі - його перша ознака. Головна причина - слабкість характеру, в чому потрібно чесно собі зізна­тися. Необхідно перебороти страх перед невідкладним рішенням, яке часто зволікається, якщо проблеми та цілі незрозумілі. В ос­танньому випадку допомагає письмове формулювання найближ­чих завдань. Прискорюють рішення жорсткі строки, які вста­новлюються контрагентом, а якщо їх немає - потрібно зробити самостійно. Відкладаючи справу, треба пам’ятати, що «годинник увімкнений» і втрати зростають.

Гріх другий: виконання роботи наполовину. Бути дуже заван­таженим і працювати творчо - зовсім не одне й те саме. Можна займатися справами, але вирішувати їх малу частину. Корисніше для справи та здоров’я (особливо для нервової системи) обмежи­тися остаточним вирішенням декількох проблем, а не хапатися за все, не доводячи справи до кінця.

Полегшує роботу розподіл пріоритетів і плановість.

Гріх третій: прагнення зробити все відразу. Це неминучий шлях до неврозів. Більшість із нас можуть інтенсивно займатися вирішенням тільки однієї проблеми. Тому переходити до нового завдання слід, або вирішивши попереднє, або отримавши повну уяву про його розв’язування. Якщо проблема багатогранна, ко­рисно головну мету написати на папері й постійно тримати його на столі на помітному місці.

Гріх четвертий: прагнення зробити все самому. Завдання керівника не в тому, щоб завантажити себе роботою, а в тому, щоб планувати, спрямовувати та контролювати роботу інших.

Гріх п'ятий.: впевненість, що ви знаєте все краще інших. Для більшості фірм звичайною справою є передача частини робіт спеці­алізованим фірмам - субпідрядникам. Багато керівників не усві­домлює, що часто опиняється в ролі «субпідрядників», наванта­живши себе деякими спеціальними управлінськими завданнями, які спеціалісти вирішили б швидше й краще. Відкиньте фальши­вий сором, не бійтеся втратити свій авторитет - звертайтеся до спеціалістів.

Гріх шостий: невміння розмежувати функції. Відсутність чіткого розмежування завдань, відповідальності та службових функцій призводить до плутанини й конфліктів. Виникає непот­рібне особисте суперництво - «Хто більш впливовий?». Керівники, відбиваючись від втручання зовні, часто самі втручаються в чужі справи. Найефективніший засіб боротьби з дублюванням функцій і зазіханням на всебічну компетентність - чіткі та деталізовані посадові інструкції, які враховують гнучкість розвитку організації та цілі їх діяльності, що постійно змінюються.

Гріх сьомий: спроба звалити провину на інших. Багато керів­ників спрямовують енергію на зовсім непотрібні справи. Найбільш типовий приклад - перекладання провини на інших у випадку не­вдачі, коли енергія спрямовується в минуле, хоча виправити вже нічого не можна. Корисніше націлити енергію на майбутнє - на те, що потрібно робити негайно. Завдання керівника - встановити об’­єктивні причини невдач, а не шукати «козла відпущення».

 

« Содержание


 ...  284  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я