Для того, щоб правильно визначити момент, коли керівникові необхідно втручатися в справу, відхилення класифікують за кількісними та якісними параметрами, термінами, причинами виникнення, ступенем небезпеки з визначенням критичних значень. Якщо останні перевищені, то виникає необхідність втручання керівника в управлінський процес, в решті випадків підлеглі виправляють їх самостійно.
Таким чином, керівник включається в управлінську діяльність тільки в найбільш серйозних випадках, у решті випадків він спирається на досвід та здібності виконавців. Це дозволяє йому не витрачати на дрібниці свої сили, час та здібності, скоротити в цілому кількість рішень, які приймаються, і відкрити максимальний простір для самостійної творчості підлеглих.
Інакше кажучи, частину своїх повноважень з розробки та прийняття менш важливих і відповідальних рішень керівник передає виконавцям, не віддаляючись, а спостерігаючи за їх діями та в разі необхідності, виправляючи помилки. Для того, щоб така система була ефективною, він повинен довіряти підлеглим, не тримати їх на «короткій мотузці», своєчасно заохочувати за успіх та одночасно не допускати їх спроби перекласти на нього відповідальності за рішення.
Управління за відхиленнями використовують для навчання підлеглих, розширення їхнього кругозору, оволодіння новими напрямками діяльності, підготовки до обіймання більш високих посад в майбутньому.
У той же час управління за відхиленнями пов’язане з певними ускладненнями та негативними наслідками. Перш за все воно породжує в керівників і виконавців досить формалізований підхід до справи, оцінки ситуації, прийняття рішень. У результаті при нестачі інформації, появі нестандартних обставин, особливо пов'язаних з психологічними обставинами поведінки персоналу, в ході його реалізації можуть виникнути серйозні перепони.
Впровадження управління за відхиленнями потребує створення спеціальної системи обліку відхилень та сповіщення про них керівника, що веде до додаткової бюрократизації управлінського процесу.
Нарешті, воно багато в чому виходить із ідеї про невластиву діловому життю стабільність, присипляє пильність, особливо стосовно незначних на перший погляд відхилень, які в майбутньому можуть мати неприємні наслідки.
Питання для обговорення
1. Дати визначення термінів «контроль», «попередній контроль», «поточний контроль», «заключний контроль».
2. Наведіть приклади попереднього, поточного та заключного контролю в навчальному закладі.
3. Назвіть найважливіші, на ваш погляд, принципи контролю та поясніть вашу думку.
4. Наведіть приклади, де система управління за відхиленнями доцільна, а де - ні.
5. Запропонуйте свій варіант «захисту від хитруна» для невеликого приватного підприємства.
Ситуація для аналізу №1
Робити це самим? [3]
Корпорація «Картер» має ряд проблем у керівництві. Одна з них - постійне зростання вартості товарів. Протягом кожного з десяти останніх місяців вартість відходів виробництва збільшувалась на 3-4 відсотки. Це негативно впливало на прибуток корпорації. Дехто з майстрів виробництва нарікає на неефективне обладнання, інші звинувачують робітників, які не бажають співпрацювати над зниженням відходів.
Друга проблема стосується комп’ютера, який був встановлений 9 місяців тому. Після цього більшість звітів автоматизовано, але незважаючи на подібне покращання інформаційної системи, багато хто з керівників середнього рівня скаржився, що щотижневі комп’ютерні звіти не допомагають їм краще управляти виробництвом.
Третя проблема - це план реорганізації корпорації, над яким працює вище керівництво останні шість місяців. Здається, коли вдасться вдало реорганізувати виробництво, то його ефективність повинна відчутно зрости. Тільки ось у поточний момент існує дуже
» следующая страница »
1 ... 103 104 105 106 107 108109 110 111 112 113 ... 310