Основи менеджменту

Менш важливі і несуттєві завдання (категорія В) складають, навпаки, 65 % загального числа завдань, але мають незначну

Спочатку - деякі «життєво важливі» проблеми, а вже потім - багаточисельні "другорядні".

Послідовне застосування принципу Парето конкретизується, якщо всі завдання проаналізувати у відповідності до їх частки в підсумковому результаті.

Техніка аналізу АБВ походить з досвіду, згідно з яким частка у відсотках більш важливих і менш важливих справ у загальній кількості залишаються в цілому незмінними. Окремі завдання діляться на 3 класи, у відповідності до їх значення з точки зору досягнення професійної та особистої мети. Багато керівників вже працюють за цим принципом і найважливіші завдання вони викону­ють у першу чергу. Необхідно планувати час у відповідності до значення і важливості завдань, а не їх питомої ваги в загальній кількості справ.

Аналіз АБВ грунтується на наступних трьох закономірностях, підтверджених досвідом. Найважливіші завдання (категорія А) складають близько 15 % кількості всіх завдань і справ, якими зайнятий керівник. Власна значимість цих завдань складає, однак, приблизно 65 %. На важливі завдання (категорія Б) припадає в середньому 20 % загального числа і також 20 % значимості завдань і справ керівника.

Рис. 12.2. АБВ - аналіз

частку - 15 % у загальній «вартості» всіх справ, які повинен виконати менеджер. Згідно з висновками аналізу АБВ рекомен­дується за найважливіші, тобто справи категорії А, братися в першу чергу, щоб з допомогою небагатьох дій забезпечити більшу частину загального ефекту. На наступні за значимістю завдання Б припадає також суттєва частина сукупного результату, тоді як виконання відносно великого числа, але менш важливих завдань у цілому дає невеликий підсумок. Наступний графік пояснює ці висновки (рис. 12.2.).

Застосування аналізу АБВ. Аналіз усіх завдань за методом АБВ можна здійснювати таким чином (рис. 12.3.).

18% 35%                                       100%

Загальне число завдань (затрати)

Рис. 12.3. Застосування аналізу АБВ

1.              Необхідно скласти список усіх завдань, які потрібно виконати за певний час (декаду, день, квартал і т. д.), для чого можна викорис­тати листок обліку завдань і контроль за їх виконанням.

2.               Систематизувати завдання за їх важливістю, встановити черговість справ у відповідності до їх значення для вашої діяль­ності. Не забувайте про те, що терміновість принципово не має нічого спільного з важливістю або значимістю відповідного завдан­ня.

3.              Пронумеруйте свої завдання.

4.               Оцініть свої завдання у відповідності до категорій А, Б, В.

A.               Перші 15 % усіх завдань, які відносяться до категорії А (дуже важливі, які мають найбільшу значимість для виконання ваших функцій), не підлягають передорученню.

Б. Наступні 20 % завдань складають категорію Б (важливі, суттєві, можуть бути доручені для виконання іншим особам).

B.              Інші 65% усіх завдань є завданнями категорії В (менш важливі, незначні, в будь-якому випадку повинні бути передоручені).

5.               Слід перевірити, виходячи із першочерговості завдань категорії А, погодинний план на відповідність виділеного бюд­жету часу значенню завдань:

65 % запланованого часу (близько 3 год. - завдання категорії А);

20 % запланованого часу (близько 1 год. - завдання категорії Б);

15 % запланованого часу (близько 45 хв. - завдання категорії В).

6.              Потрібно провести відповідні корегування, орієнтуючи погодинний план на завдання категорії А. Цим автоматично забез­печується те, що на менш важливі, але ті, які забирають багато часу, завдання категорії В виділяється стільки часу, скільки вони мають значимості з точки зору ефективності виконання функцій.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 277 278 279 280 281 282283 284 285 286 287  ... 374