Основи менеджменту

Інновація, будучи конкретною функцією управління, припускає розробку нових товарів і послуг.

Інновації - це насамперед нові досягнення в області технології

і    управління підприємствами галузі; вони використовуються в торговельно-технічному процесі, в інвестиційній і фінансовій діяльності. Звичайно, інноваційна діяльність на підприємствах (в організаціях) пов’язана з удосконаленням устаткування, поліпшен­ням використання торговельних і складських площ, підвищенням якості зберігання товарів, поліпшенням умов праці працівників тощо.

Деякі конкретні функції управління на підприємстві (в організації) забезпечують матеріально-технічне постачання, госпо­дарське й інженерно-технічне обслуговування цих підприємств (організацій). Зокрема, головна мета управління торгівлею як галуззю складається в задоволенні попиту населення на товари народного споживання. Стосовно цієї загальної мети управління торгівлею, звичайно, виділяються основні (торгово-операційні), що регулюють і допоміжні функції.

Торгово-операційні функції управління забезпечують досяг­нення головної мети торгівлі і реалізацію місії кожного торго­вельного підприємства шляхом організації руху товарів, управ­ління товарними запасами, вивчення попиту, організації торго­вельного обслуговування тощо.

Регулюючі функції пов’язані з плануванням торговельно- технічного процесу і контролем.

Допоміжні функції полягають в організації матеріально- технічного забезпечення і господарського обслуговування всіх підрозділів системи управління. Це забезпечує підприємство торгівлі

устаткуванням, інвентарем, транспортом, ремонтом приміщень тощо.

Функції управління є основою для формування організаційних структур управління і дозволяють раціонально організувати весь процес управління шляхом раціонального поділу і кооперації управлінської праці.

5.4.                                    Процес організації управління та його складові

Процес управління виробництвом складається з окремих управлінських циклів, кожний з яких можна розділити на ряд самостійних операцій. Цими операціями, як відомо, є: збір і пере­дача інформації про об’єкт керування, її обробка й аналіз, вироб­лення на основі цього аналізу управлінського рішення, передача рішення на об’єкт управління і його реалізація цим об’єктом, порівняння отриманих у результаті реалізації рішення показників з їх планованими величинами.

Різноманітні ситуації, з якими стикається керівництво підпри­ємства, взаємопов’язані. Процес управління, який реагує на вплив ситуації, викликає появу інших процесів управління, які, у свою чергу, викликають нові процеси, що, тим самим, утворює по­стійні управлінські цикли.

Основою всіх управлінських процедур є інформація та процес обміну цією інформацією.

Основний закон управління - на кожне підприємство, як відкриту систему, внутрішнє та зовнішнє середовище справляють різноманітний вплив як закономірно повторювальний, так і випадко­вий. Щоб утримати свою цілісність та здатність до функціонуван­ня, система управління підприємства повинна відповідати на кож­ний такий вплив відповідною протидією, і саме у відповідний час.

До процесу управління на підприємстві ставиться ряд вимог. Процес управління повинен мати такі особливості, як: непере­рвність, нерівномірність, циклічність, послідовність, відносна змінність і сталість.

Головна вимога до організації управління на підприємстві полягає в тому, що система управління підприємством повинна мати таку ж саму або більшу різноманітність та швидкодію про­грам дій, що відповідає можливій різноманітності впливу середо­вища на систему, що управляється.

Зміст процесу управління характеризується наступною спрямова­ністю управлінського впливу (рисунок 5.2).

 

« Содержание


 ...  131  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я