До особистих податків відносимо також податок із власників транспортних засобів. Основним документом, що регламентує порядок обчислення і справляння податку з власників транспортних засобів — є Закон України від 11.12.1991 р. (у редакції від 18.02.1997 р.,
16.07.1997 р., 13.07.2000 р.), статтею 6 якого встановлено, що юридичні особи, в тому числі іноземні, самостійно обчислюють і визначають суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.
Розрахунок суми податку складається юридичною особою - платником податку на підставі бухгалтерського звіту (балансу) станом на 1 січня і подається до органів ДПС за місцем свого знаходження та місцем постійного базування транспортних засобів у порядку і строки, визначені органами ДПС , але не пізніше 15 березня.
Сума податку, визначена юридичною особою у розрахунку, складеному станом на 1 січня поточного року, сплачується щоквартально - рівними частинами, до 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Закон не передбачає проведення перерахунку суми податку і подання податкового розрахунку до органів ДПС у разі зняття транспортних засобів з обліку чи їх перереєстрації з будь-яких причин протягом року.
Порядок заповнення Розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також його форму затверджено наказом ДПА України №61 від 16.02.2000 р., зареєстрованим Міністерством юстиції України 01.09.2000 р. №121/4342.
Відповідно до цього Порядку нарахована сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік, розбивається платником на чотири рівні частини (кожна по 25% від загальної суми податку підсумкового рядка) і відображається платником у розрахунку за поквартальними строками сплати. Розрахунок податку підписується керівником підприємства і головним бухгалтером, затверджується печаткою і подається до відповідного органу ДПС.
За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається, і перерахунки розміру податку перед особами у зв'язку з перереєстрацією транспортних засобів не проводяться.
Стосовно фізичних осіб - власників транспортних засобів слід додати, що вищеназваний податок стягується під час проходження технічного огляду автомобілів.
Реальні податки передбачають оподаткування майна згідно з його зовнішніми ознаками. Вони включають до свого складу земельні податки, домові податки, промислові податки та податки на грошовий капітал. Найпоширенішими з них практично в усіх країнах є земельний та промисловий податки.
Історично першим вважається земельний податок. Його виникнення та існування до сьогоднішніх днів пов'язано з тим, що земля є основним джерелом багатства. На ранніх історичних етапах цей податок справлявся в натуральній формі. Потім було здійснено перехід до сплати у грошовій формі. Існує декілька форм обчислення цього податку. Головною з них є обчислення на основі площі земельної ділянки. Дана форма застосовується і в Україні. При такому методі обчислення держава диференціює ставки в залежності від родючості ґрунтів та їх місцезнаходження відносно ринків збуту продукції. Також враховується доходність землі. Однак врахувати повною мірою всі ці ознаки не вдається в жодній країні. Наприклад, в Україні до 1997 року діяли фіксовані ставки податку за одиницю площі. При цьому передбачалося, що їхні межі розроблені з урахуванням родючості ґрунтів за регіонами. В межах населених пунктів ставки різнилися залежно від кількості населення. Але всі ці ставки недостатньо враховували місцезнаходження ділянки відносно ринку збуту продукції. Наприклад, у населених пунктах чисельністю 1тис.чол. і кілька млн. чол. ставки плати за землю різнилася лише в три рази.
» следующая страница »
1 ... 32 33 34 35 36 3738 39 40 41 42 ... 69