• Європейське об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Договір про створення загального ринку вугілля, залізної руди, металургії набрав сили з 1952 р. Були скасовані усі мита і кількісні обмеження імпорту й експорту. У торгівлі з країнами, що не входять в ЕОВС, були введені єдині мита на імпорт вугілля і сталі. До складу ЕОВС увійшли ФРН, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія.
• Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Римський договір про створення ЄЕС («загального ринку»), як було зазначено, підписали в 1957 р. шість західноєвропейських країн.
Цілями ЄЕС було проголошено:
• зняття торгових обмежень між країнами-членами;
• встановлення єдиного загального тарифу в торгівлі з третіми країнами;
• забезпечення вільного пересування капіталів, послуг і робочої сили;
• узгодження і проведення єдиної політики в галузі сільського господарства, транспорту, енергетики;
• уніфікація і гармонізація податків;
• створення валютного союзу.
Для реалізації ідеї «загального ринку» Комісія ЄС розробила приблизно 300 програм з усунення перешкод у торгово-економічному обміні між країнами ЄС. До середини 90-х рр. ці перешкоди були в основному усунуті.
• Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом). Договір про Євратом набрав сили з 1958 р. у складі країн, що підписали також Римський договір у 1957 р. (ФРН, Франція, Бельгія, Італія, Нідерланди, Люксембург). Цілями Євроатому були названі:
• контроль за використанням матеріалів, що розщеплюються;
• проведення дослідницьких робіт;
• обмін технічною інформацією;
• спільне будівництво підприємств атомної енергетики тощо.
У грудні 1991 р. і лютому 1992 р. були підписані договори про формування економічного і валютного союзів (Маастрихтські угоди), у результаті чого в ЄС введена єдина валюта євро і єдиний центр формування валютної і грошово-кредитної політики — Центральний банк і Європейська система центральних банків за типом Федеральної резервної системи США.
З 1 листопада 1993 р. після вступу в силу Маастрихтських угод Європейський союз одержав цю назву офіційно. До теперішнього часу в ЄС майже завершилося створення основ єдиного ринку і системи міждержавного керування. Країни впритул підійшли до остаточного оформлення економічного, валютного і політичного союзів.
Досвід просування ЄС до євро небезкорисний і для фахівців, що займаються господарською реінтеграцією СНД. Його основними особливостями є прийняття політичних рішень лише після «визрівання» для цього необхідних економічних передумов; прийнятність даних рішень для суб’єктів господарства і населення, діалог з ними; концентрація особливої уваги на відпрацьовування технічних деталей; роз- 322
горнута правова база, етапність, критеріальність і, якщо необхідно, — різна швидкість перетворень.
Крім ЄС у Європі в 1960 р. виникла ще одна організація — Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАСТ) на основі підписаної в Стокгольмі конвенції. ЕАСТ — це торгово-економічне об’єднання, створене з ініціативи Великобританії як відповідь на утворення Загального ринку. В момент створення в ЕАСТ увійшли: Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія і Швеція. З 1961 р. до ЄАСТ приєдналася Фінляндія як асоційований член. У 1970 р. учасницею ЄАСТ стала Ісландія. У 1973 р. з ЄАСТ вийшли Великобританія і Данія, у 1986 р. — Португалія, а в 1995 р. — Австрія, Швеція і Фінляндія. В даний час членами ЄАСТ є Ісландія, Норвегія, Швейцарія і Ліхтенштейн.
» следующая страница »
1 ... 180 181 182 183 184 185186 187 188 189 190 ... 215