Міжнародна економіка

Одним з найефективніших напрямків співробітництва України з ЄС програма TACIS — Технічна допомога країнам СНД. Це — дуже розгалужена програма підтримки реформ в країнах СНД, в тому числі й в Україні. На економічні реформи в Україні виділено грати для 32 проектів; серед них — проекти з реструктуризації сільського господар­ства, сприяння розвитку фінансових ринків в Україні та інші. TACIS передає ноу-хау, яким володіють державні й приватні організації, що дозволяє поєднувати досвід з професійними знаннями й навичками на місцях. Ноу-хау надається у формі консультативного сприяння з питань управління, спрямування груп експертів.

Зі свого боку, Україна розробила національну програму інтеграції в ЄС. В 1998 р. вийшов Указ Президента про затвердження «Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу». В «Стратегії» передбачається 17 напрямків, які необхідно реалізувати в три етапи: перший припадає на 2000 рік; другий — на 2001—2003 роки; третій — 2004 — 2007 роки.

Перспективною формою регіонального співробітництва є інте­грація на мезорівні, тобто співпраця прикордонних адміністративних регіонів. Така форма успішно розвивається в Західній Європі з кінця 50-х років минулого століття, вона одержала назву «єврорегіони». Сьо­годні в Європі діє більше 50 єврорегіонів.

Україна бере участь в чотирьох єврорегіонах: «Буг»(Волинська область і прикордонні регіони Польщі); «Карпати» (Львівська, Закар­патська, Івано-Франківська, Чернівецька області та суміжні території Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії); «Верхній Прут» (Черні­вецька область та суміжні території Молдови та Румунії).

В межах єврорегіонів здійснюється транскордонне співробітни­цтво і торгівля, спільне підприємство, екологія і культура.

Таким чином, Україна активно шукає свій особистий шлях в світо­вих інтеграційних процесах.

4.     Інтеграційні процеси у світовій економіці

В даний час у світі нараховується близько 20 міжнародних еконо­мічних об’єднань інтеграційного типу в основних регіонах і на кон- 320

тинентах земної кулі. Серед численних інтеграційних угруповань мож­на виділити такі: у Західній Європі — Європейський союз (ЄС) і Євро­пейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ); у Північній Америці — Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА); в Азіатсь­ко-тихоокеанському регіоні — Асоціацію Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС); в Азії — Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН); у Латинській Америці — Латиноаме­риканську асоціацію інтеграції (ГАВКІТ) і «Меркосур»; в Африці — Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС) і Мит­ний, і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК).

Найбільш чітко інтеграційні процеси проявилися в Західній Європі в другій половині ХХ ст. Шість країн (ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Люксембург) у січні 1957 р. підписали Римській договір. Інтеграційна політика за задумом учасників договору була спрямова­на на створення сприятливих умов для економічного співробітництва господарюючих суб’єктів на поступове зниження мита, на ввезення товарів, розвиток передумов для вільного переливу капіталу, послуг і робочої сили.

У грудні 1969 р. у Гаазі було прийняте рішення про розширення співтовариства і поглиблення інтеграції. З 1973 р. у нього вступили Великобританія, Данія, Ірландія; у 1981 р. — Греція; у 1986 р. — Іспа­нія і Португалія; у 1995 р. — Австрія, Швеція, Фінляндія. Нині Євро­пейський союз являє собою інтеграційне угруповання, що включає 15 дер­жав. Кандидатами на членство в ЄС є 10 держав Центральної і Східної Європи. Угода щодо їх вступу вже підписана в Греції в 2003 році.

До 1 листопада 1993 р. інтеграційне угруповання західноєвро­пейських країн називалося Європейським економічним співтовари­ством, що виникло в результаті злиття в 1967 р. трьох раніше само­стійних регіональних організацій, що утворили загальні керівні орга­ни і єдиний бюджет:

 

« Содержание


 ...  184  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я