Міжнародна економіка

1.3.    Емісійний. Він вважається як посередницький кредит банків між позичальниками та кредиторами—інвесторами, що перетворюють свої кошти у цінні папери.

2.    За формами надання міжнародні кредити складаються з:

2.1.    Товарного кредиту;

2.2.    Кредиту у вигляді вільно конвертованої валюти, або валютних цінностей.

3.   За характером забезпечення міжнародний кредит поділяється на:

3.1.    Забезпечений кредит, який надається під заставу товарно-мате­ріальних цінностей.

3.2.    Бланківський кредит, який надається без гарантій застави.

4.    За терміном використання міжнародний кредит буває:

4.1.    Скорочений (2,3 місяці, добу, неділю);

a)                                  короткостроковий (до 1 року);

b)                                   середньостроковий (1—5 років);

c)                                   довгостроковий (5—7 і більше років).

Традиційно потоки міжнародного кредиту ще розділяються на приватні й державні.

Приватне кредитування в основному направлене на придбання влас­ності. Це є, перш за все, пряме інвестування підприємницької діяль­ності.

Приватне кредитування відбувається у вигляді довгострокових вкладів на придбання облігацій, акцій, використання патентів, ав­торських прав тощо.

Приватне кредитування є як пряме і як портфельне інвестування.

Державне кредитування здійснюється тільки за рішенням держав­них установ і джерелом його є державні бюджети країни.

Міжнародна міграція капіталу — це процес зустрічного руху капі­талів між різними країнами світової спільноти незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку з метою отримання додаткових до­ходів їх власниками.

Об’єктивною основою міжнародної міграції капіталу виступає нерівномірність економічного розвитку країн світової спільноти.

Коротко охарактеризуємо деякі напрямки міграції капіталу.

За ознакою власності на капітал вивезення капіталу поділяється на такі форми:

I.    Вивезення приватного капіталу, тобто переміщення за кордон матеріальних цінностей, грошових засобів, які належать приватним особам.

II.   Вивезення державного капіталу, тобто капіталу, який належить державі.

У свою чергу, вивезення підприємницького капіталу поділяється на дві форми:

1)    прямі інвестиції — це капіталовкладення у підприємства за кор­доном, які забезпечують контроль над ними з боку інвестора. До пря­мих інвестицій належать такі, що дозволяють зосередити у інвесторів не менше 25 % акціонерного капіталу;

2)     портфельні інвестиції — це капіталовкладення в іноземні цінні папери з метою одержання прибутку.

За ознакою одержання прибутку на капітал (підприємницький прибуток або відсоток) форми вивезення приватного та державного капіталу поділяються на вивезення підприємницького капіталу і ви­везення позичкового капіталу.

І.  Вивезення підприємницького капіталу — це довгострокові за­рубіжні інвестиції, які дають змогу створити за кордоном філії та спільні підприємства.

Інвестиція — це спосіб розміщення (використання) фінансових ре­сурсів та інших економічних активів, який забезпечує збереження або примноження вартості активів і додатковий чистий дохід (прибуток). Міжнародні, або іноземні інвестиції — це спосіб розміщення капіталу (активів) однієї країни в іншій.

Фактори динаміки міжнародних інвестицій полягають:

•                     у посиленні диверсифікації між рівнями економічного розвит­ку та його структурі в різних країнах, що впливає на темпи і струк­туру міжнародної торгівлі та інвестицій;

 

« Содержание


 ...  139  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я