Менеджмент організацій

2.   Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримува­ного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім - дивіденди акці­онерів, тобто фактично є проблема подвійного оподаткування.

3.  У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для зло­вживань посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може організу­вати емісію акцій для покриття збитків, спричинених безгосподарністю пев­них структурних ланок (рис. 8.8).

Рис. 8.8. Переваги та недоліки корпорації

8.4.    Нові форми підтримки підприємництва

Кластерна модель об’єднання підприємств. Сьогодні регіональні фактори розвитку виробництва стають домінуючими. Об’єднання зусиль науковців, підприємців і певній на визначеній території дає значні переваги в конкурентній боротьбі. Таке об’єднання зусиль у деяких країнах виявилося досить ефектив­ним при реалізації програм економічного розвитку регіонів ,а іноді і цілих країн при впровадженні концепції галузевих кластерів.

Важливе значення мають відносини і поведінка людей на різних рівнях їх участі в суспільному виробництві ,а саме між робітником і керівником підприє­мства, між підприємцем і державним службовцем, між директором фірми та міністром тощо.

На вартість робочої сили істотно впливають такі фактори як професіоналізм, кваліфікація, уміння якісно і вчасно виконувати свої функції, ініціативність тощо. Швидкі зміни в політичній системі сприяли появі негативних тенденцій у системі управління як на місцевому, регіональному, так і загальнодержавно­му рівнях. Адже раніше, коли економікою країни керувала тільки держава, еко­номічні і політичні цілі на всіх управлінських рівнях збігалися. Тобто керівни­ки підприємств і керівники територіальних чи галузевих структур були пред­ставниками однієї системи. Якщо між ними виникли іноді протиріччя, то тільки з другорядних питань.

Слід відмітити, що навіть у розвинутих країнах зв’язки між державою і бізне­сом не завжди доброзичливі. І тому на заході посередниками у відносинах між державними і приватними секторами часто виступають недержавні громадські організації, що можуть опосередковано впливати на управління економікою окремих регіонів. Поява таких організацій — це новий погляд на управління економікою, насамперед регіонів.

Крім того ,такі організації, як свідчить закордонний досвід, можуть висту­пати об’єднуючими органами для окремих, самостійно діючих підприємниць­ких структур в одній чи споріднених областях промисловості. Кожен з бізнес­менів, створивши власний бізнес самотужки, захищає тільки власні інтереси, причому і від держави, і від конкурентів. В той же час у світі є багато прикладів, коли поєднується досить велика кількість підприємств однієї чи декількох га­лузей промисловості для досягнення економічного успіху на окремих терито­ріях чи у регіонах. Один з таких видів є кластери.

З англійської мови слово “сІаБІег” переводиться як гроно, букет, щітка чи як група, зосередження (наприклад людей , предметів), чи як бджолиний рій. Тобто слово “кластер” має багато тлумачень в українській і російській мовах , але характерною ознакою його суті є об’єднання окремих елементів (складе­них часток) у єдине ціле для виконання визначеної функції чи реалізації виз­наченої мети. Кластер — це територіально-галузеве добровільне об’єднання підприємств, що тісно співробітничають з науковими установами й органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції й економічного розвитку регіону [10, c. 283].

Кластери можуть поєднувати підприємство й установи, як окремих регіонів, так і різних країн для підвищення ефективності їхньої діяльності, росту про­дуктивності праці та якості продукції, стимулювання конкуренції й інновацій, сприяння формування нових підприємств з урахуванням їх вигідного гео­графічного розташування. Кластери дозволяють підприємствам більш гнучко реагувати на зміну умов ведення бізнесу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 179 180 181 182 183 184185 186 187 188 189  ... 445