Менеджмент організацій

За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прий­нято розрізняти товариства: повні (з повною відповідальністю); командитні; товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.

Розглянемо, які переваги партнерство має перед одноосібними володіннями.

По-перше, зростають фінансові можливості фірми внаслідок об’єднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають кредиті таким фірмам.

По-друге, вдосконалюється управління фірмою. З’являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професійних менеджерів.

По-третє, велика свобода та оперативність господарських дій.

По-четверте, як і одноосібні володіння, партнерства користуються подат­ковими пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його індивідуальний дохід.

Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки, через що він інколи не тільки не може подолати недосконалість одноосібної власності, а й породжує нові проблеми.

1.   Необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості ви­падків учасники несуть солідарну відповідальність.

2.   Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент - негнучке управління товариством.

3.   Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарсь­кий ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску (рис. 8.7).

Рис. 8.7. Переваги та недоліки партнерства

Корпорація є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. Її влас­никами вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виділяють дві його частини. Одна частина розподі­ляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга — це нерозподілений при­буток, що використовується на реінвестування. Функції власності та контро­лю поділені між акціонерами (власниками акцій) і менеджерами.

Переваги корпорації полягають у наступному.

По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації підприєм­ницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення необхідних інве­стицій. Саме через ринок цінних паперів (фондову біржу) вона може об’єдну­вати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямів науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.

По друге, потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати об­сяги виробництва або послуг. Це дає можливість отримувати прибуток, що постійно зростає.

По-третє, кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій). Важливо й те, що окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ри­зик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть пред’яви­ти претензії лише корпорації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам.

По-четверте, корпорація — це організаційно-правове утворення, яке може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені мож­ливості для перспективного розвитку.

Корпоративна форма організації підприємницької діяльності, як і всі інші має недоліки.

1.   Мають місце певні розбіжності між функціями власності й контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління кор­порацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виник­нення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і акціонера­ми корпорації.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 178 179 180 181 182 183184 185 186 187 188  ... 445