Менеджмент

Ємність товарного ринку - максимально можливий обсяг реалізації то­варів при даному рівні платоспроможного попиту, товарної пропозиції та роздрібних цін на протязі визначеного періоду часу. Ємність товарного ринку дорівнює обсягу національного виробництва плюс обсяг імпорту мінус обсяг експорту плюс-мінус перехідні залишки запасів товару на по­чаток та кінець періоду. Визначається у фізичних одиницях чи грошово­му обчисленні.

Життєвий цикл товару — це час, протягом якого новий товар проек­тується, впроваджується у виробництво, завойовує частку ринку, наси­чує ринок і, зрештою, повністю витісняється більш сучасним товаром, який повніше задовольняє запити покупців.

Завдання — це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін. Передбачають роботу з предметами праці, знаряд­дями праці, інформацією, людьми тощо.

Завдання менеджменту— конкретизований у просторі й часі зміст мети менеджменту для окремих структурних підрозділів виконавців відповід­но до їх функціонального призначення.

Завдання організації — способи реалізації цілей шляхом управління гос­подарською активністю організації.

Загальні принципи менеджменту—принципи, які регулюють діяльність систем менеджменту організацій загалом, відповідно до закономірностей менеджменту.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — система прав, обо­в’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту у формі матеріального забезпечення громадян у разі хвороби, повної або частко­вої втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з не залежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за мало­літньою дитиною або дитиною-інвалідом, смерті громадянина та членів його сім’ї, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон попиту — об’єктивний економічний закон ринкової економіки, згідно з яким існує зворотний зв’язок між ціною товару і величиною ку­півельного попиту на цей товар.

Закон прибутковості — об’єктивний економічний закон ринкової еко­номіки, згідно з яким дохід виробничо-господарської організації пови­нен перевищувати її витрати.

Закон пропозиції— об’єктивний економічний закон ринкової еконо­міки, згідно з яким пропонована до продажу кількість товару залежить від ціни на пропонований товар, цін на інші товари та фактори вироб­ництва.

Закон соціалізації особистості — об’єктивний закон соціальної психо­логії, згідно з яким протягом трудового життя людини відбувається без­перервне засвоєння нею соціальних ролей і зростаюче задоволення куль­турних потреб.

Закон соціального контролю — об’єктивний закон соціальної психо­логії, згідно з яким організація здійснює цілеспрямований вплив на інди­віда для засвоєння ним організаційних цінностей і норм культури орган­ізації.

Закон соціального статусу (соціальних ролей) — об’єктивний закон соц­іальної психології, згідно з яким кожна людина має певну позицію в соц­іальній структурі організації, пов’язану з іншими позиціями через її ста­тус — систему прав і обов’язків.

Закон соціальної мобільності — об’єктивний закон соціальної психо­логії, згідно з яким людина у процесі трудової діяльності переміщується в соціальному просторі організації, що відображається в кваліфікаційному і службовому розвитку індивіда.

Закон спадаючої дохідності — об’єктивний економічний закон ринко­вої економіки, згідно з яким збільшення одного з видів виробничих вит­рат при незмінності інших досягає точки, за якою відбувається скорочен­ня граничного фізичного продукту виробництва.

Закони менеджменту—це сталі та незаперечні норми управління орган­ізаціями. Менеджмент базується на таких законах: спеціалізації управлі­ння, інтеграції управління, оптимального поєднання централізації і де­централізації управління, демократизації управління, економії часу в уп­равлінні, пропорційного розвитку систем управління тощо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 212 213 214 215 216 217218 219 220 221 222  ... 245