Оформлення
замовлення
Покупець оформляє замовлення, яке включає технічні характеристики товару, необхідну його кількість, передбачені терміни постачання, умови повернення та гарантії. Може постати потреба в розробці довгострокового контракту, який дає змогу, по-перше, уникнути трудомісткої процедури ведення переговорів щоразу, коли постає потреба в закупівлі певного товару, а подруге, передбачає комплексне забезпечення виробничих потреб.
Оцінка
ефективності
роботи
постачальника
На цьому (завершальному) етані з’ясовується фактичний результат закупівлі і в разі потреби вносяться відповідні корективи. Наприклад, перевіряється відповідність якості товару за умовами контракту якості фактично отриманої продукції.
Рішення про асортимент визначає позицію постачальника на ринку. Оптові та роздрібні посередники можуть вибрати один з чотирьох видів стратегії в області асортименту:
1) виключний асортимент — обслуговування всіх видів товарів одного виробника;
2) глибокий асортимент — обслуговування всього «сімейства» певного товару, придбаного в багатьох виробників;
3) широкий асортимент — обслуговування кількох видів взаємопов’язаних товарів, придбаних в багатьох виробників;
4) змішаний асортимент — обслуговування безлічі не пов’язаних між собою видів товарів різних виробників.
Існує певна система маркетингових прийомів для залучення посередників до купівлі своїх товарів: маркування товарів, кооперація в рекламі, автоматизована система замовлень, які повторюються, спеціальні ціни, привілеї щодо повернення та заміни товарів для конкретного посередника, продаж товарів за заниженими цінами для конкретного посередника, оплата витрат на організацію демонстрації товарів, виставок у магазинах.
В умовах ринкової економіки роль посередників зростає, що обумовлюється мінливістю конкурентного середовища і прагненням використовувати канали збуту з максимальною ефективністю.
Іншою складовою є ринок бюджетних організацій, що складається з особливих суб’єктів, а саме тих, які не мають (чи мають у достатній кількості) своїх доходів і утримуються (чи субсидуються) за рахунок бюджетів різних рівнів — держави, місцевих органів чи федерального, штатів тощо. Вони купують товари і послуги для вирішення різного роду соціальних завдань, виконання урядових програм.
Бюджетні організації виступають на ринку як покупці залежно від прийняття рішень про урядові витрати на різні суспільні потреби — освіту, охорону здоров’я, оборону, страхування, космічні програми тощо. Для розвитку організованого ринку бюджетні організації також повинні вирішувати маркетингові питання: скільки, де і за якою ціною купувати, при якому рівні сервісу. Ці рішення як правило ґрунтуються на мінімізації витрат платників податків. Тому, як правило, в бюджетних організаціях при закупівлі товарів переважає критерій низької ціни, хоча, звичайно беруться до уваги й інші характеристики товарів та послуг.
Урядові органи, як правило, сприяють поширенню інформації про потреби покупців та необхідні для покупок процедури. Для цього випускають спеціальні білети, в яких перелічують тисячі замовлень для бюджетних організацій. Спеціальні сервісні контори розсилають рекомендації та організують навчання з тих специфічних процедур, які супроводжують купівлю на урядовому ринку.
Розрізняють два види цих процедур — відкрита заявка (пропозиція) та договірний контракт. У першому випадку передбачається, що бюджетна організація подає заявку багатьом постачальникам, в якій докладно описано все замовлення і строки виконання, згодом постачальник може уточнити, скоригувати деякі технічні деталі та строки. Для товарів за стандартними замовленнями (наприклад, обладнання для шкіл) ці специфікації нескладні, для нестандартних товарів вони ускладнюються. У другому випадку агентства спочатку працюють з багатьма компаніями, а потім безпосередньо ведуть переговори про контракт з однією з них. Такі взаємовідносини з постачальниками характерні для закупівель комплексу товарів при порівняно невеликій конкуренції.
» следующая страница »
1 ... 66 67 68 69 70 7172 73 74 75 76 ... 182