Корпоративне управління

—розроблення адміністративно-управлінської структури холдинга.

Важливий елемент організаційного розвитку холдинга — створення системи допоміжних фінансових, інвестиційних та посередницьких компаній, які забезпечують діяльність основних підрозділів холдинга.

Для планування операцій холдингових компаній викорис­товують спеціалізовані програмні засоби. Такі системи вигляда­ють у програмі як об’єднання ряду блоків, кожен з яких є скоро­ченою моделлю дочірнього підприємства, банку або ділового партнера. Співробітники штаб-квартири контролюють діяльність кожної компанії як суб’єкта холдинга, слідкують за інтегральни­ми результатами її функціонування.

Особливості організаційного проектування холдингових корпо­рацій. З урахуванням різноманітності холдингових відносин виділяють два типи холдингів: «жорсткий», який ґрунтується на володінні власністю дочірніх компаній, та «м’який», що викори­стовує договірні та інші відносини у регулюванні спільної діяль­ності.

Холдингову структуру залежно від конкретних обставин можна формувати:

1.   створенням нової материнської компанії, якій надано адекватні пакети акцій підконтрольних підприємств (придбання цих пакетів).

2. реалізацією відповідних функцій уже сформованим та ус­таленим центром акціонерного контролю.

Процедура формування нової корпоративної структури пе­редбачає такі дії:

— викуп в акціонерів акцій за кошти;

— викуп в акціонерів частково за кошти, а частково — в обмін на акції компанії, яку запропоновано надалі зробити материнсь­кою. У цьому разі умови обміну обговорюють заздалегідь;

— проведення вторинної емісії акцій АТ, у результаті якої їх контрольний пакет увійде до центральної (материнської) ком­панії;

— передачу в довірче управління материнській компанії па­кетів акцій дочірніх підприємств, які знаходяться у них або закріплені у державній власності;

— узгоджене з іншими комерційними організаціями — учас­никами об’єднання (у формі спілки) внесення додаткових внесків до їх статутних фондів (для придбання в них основної частки);

—надання статусу основного та дочірнього (дочірніх) підприємств кооперованим унітарним підприємствам;

— укладання договорів між підприємствами, що надають виключні права одному з них у прийнятті управлінських рішень з регулювання спільної діяльності;

— такий підбір та розстановку кадрів у підприємствах, які взаємодіють, щоб думка керівництва одного з них була вирішаль­ною для всієї сукупності суб’єктів господарювання.

Зміст організаційних проектів створення холдингів (на відміну від інших корпоративних структур) зводиться до наступ­ного:

1)    спеціальне обґрунтування потреби надання статусу дочірніх окремим підприємствам;

2)  оцінка розміру контрольного пакета акцій, що надає пра­во на реалізацію холдингових відносин;

3)  заходи щодо захисту прав власників малих пакетів акцій;

4)  розподіл функцій управління між основним та дочірніми підприємствами;

5)   способи реалізації управлінського контролю основним підприємством;

6)   методи консолідації обліку та звітності, меж вилучення прибутку дочірніх структур, обсяги витрат на утримання основ­ного підприємства, які включають у фінансові зобов’язання дочірніх фірм.

Проекти холдингів мають також містити переконливі (для антимонопольних органів) докази того, що економічна концен­трація у їх межах не буде перешкоджати ринковій конкуренції. У процесі організаційного проектування важливо враховувати всі можливі аспекти легітимності майбутньої угоди з поглинання.

У разі створення холдингу на основі договірних відносин слід передбачати у складі організаційного проекту обґрунтування на­бору тих управлінських функцій (робіт), прийняття рішень за якими належить основному підприємству, оскільки певні види управлінської діяльності ведуть самостійно дочірні фірми.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 72 73 74 75 76 7778 79 80 81 82  ... 118