А тепер наведемо найважливіші положення та твердження самого Т. Мальтуса. Він насамперед не приписував собі ідею про те, що зростання чисельності населення завжди повинно підтримуватися на нижчому рівні, ніж зростання засобів існування, але "ніхто із дослідників..., на його думку, не аналізував конкретно ті фактори, які підтримують цей рівень ” 3.
'Класс Эклунд. Эффективная экономика Шведская модель. М., 1991., с. 51.
2 Цит. по: Мировая экономика и международные отношения, 2004, № 1, с. 35.
3 Там само, с. 36.
Цитування робіт Т. Мальтуса дається за текстом названого російського журналу. Це зумовлено тим, що Є. Ковальов посилається на роботи Мальтуса в оригіналі, надрукованому в 1986р. в Лондоні, і щоб зберегти автентичний переклад ми не називали надруковану російською мовою роботу Мальтуса "Опыт о законе народонаселения". М. 1993.
Своєю заслугою щодо вивчення біологічної природи ЛЮДИНИ. Т. Мальтус називає два постійно діючі закони:
^ продовольство необхідне для існування людини;
■=> пристрасть між статями необхідна і вічна.
Ці два закони слугують для Мальтуса, на думку російського вченого
С. Ковальова, головним аргументом проти твердження про шляхи покращення людини і суспільства.
На думку Т. Мальтуса, необхідний, постійно діючий контроль над зростанням населення для його забезпечення засобами існування1. Це положення, на нашу думку (С.Мочерний), є справді позитивною ідеєю Т. Мальтуса, яка з 50-х років XX ст. втілюється в практику окремими країнами.
Другу позитивну сторону концепції Мальтуса назвав Дж. Кейнс -за його внесок в теорію реалізації. Окремим аспектом було використання лауреатом Нобелівської премії індійським економістом А. Сеном та іншими вченими терміну Т. Мальтуса “епіШетепІ:” (право, повноваження) для позначення частки кожної людини в продовольстві, виготовленому суспільством .
Ці три положення названі Є. Ковальовим, який є прихильником концепції Т. Мальтуса. Ще один позитивний висновок, який він (Є. Ковальов) робить, є певне "наукове виправдання щодо підходу Мальтуса до вивчення економічних і демографічних аспектів сучасного йому британського суспільства"3. Крім того, певною мірою можна погодитися з висновком Є. Ковальова щодо впливу ідей Т. Мальтуса на сучасну оцінку загострення глобальної продовольчої проблеми. Проте більшою мірою домислом російського вченого є його висновок про те, що Мальтус “підеівлюдство до абсолютної межі використання природних ресурсів планет и’ ’4. І, нарешті, Є. Ковальов підводить підсумок про те, що доктрина Мальтуса “стала фундаментом для ряду наук і напрямів дослідження”5.
Тепер перейдемо до основних істотних недоліків концепції Т. Мальтуса. До них, на наш погляд, належать:
По-перше, зосередженість його досліджень лише на біологічній природі людини, про що він сам стверджував. Проте із
1 Цит. за названою роботою, с 36.
2Тамж, с. 39.
3Цит. за названою роботою, с 38.
4Там само, с. 40.
5 Там само, С.41.
найвідоміших філософів світу, починаючи з античних (Платона, Арістотеля), потім середньовікових філософів (Гегеля, І. Канта, Г. Сковороди та ін.) до сучасних (Ж. П. Сартр, К. Ясперс) в т. ч. наших сучасників - українських та російських філософів, лише Д. Феєрбах вважав природну сторону людини домінуючою щодо соціальної сторони.
^ По-друге, Т. Мальтус не зумів всебічно оцінити навіть біологічну природу людини і, що найважливіше у цьому контексті - тваринний і рослинний світ. Це визнає сам Є. Ковальов, оскільки Т. Мальтус ігнорує можливість одного виду із цього світу використовувати як їжу інший вид.
^ По-третє, вважаючи своєю заслугою аналіз механізму підтримки стабільної рівноваги щодо співвідношення чисельності населення і предметів існування, Мальтус надав цьому механізму хижацьку, людиноненависницьку природу, оскільки позитивними засобами стримування приросту населення назвав війни, голод, і хвороби, причому своє антилюдське обличчя розповсюдив лише на трудящі верстви населення, хоча сам був священиком. Зокрема, називаючи свій висновок щодо них жорстоким і без “відтінку ліберального людинолюбства, навіть щодо тих трудящих, які залишились після його механізму "Мальтус заявив “вони повинні в будь-якому випадку бути зведені до мінімального споживання гру бої їжі”1. Міркуючи при цьому над наслідками підвищення розмірів допомоги бідним, він заявив, що це не лише зруйнує націю, але й погіршить становище нижчих класів, бо вони будуть багато днів відпочивати. Саме в такому контексті він вжив поняття “титул на більшу частину продукту”, яке вживав А. Сен, про що вже зазначалось. Тому, виходячи з такої людиноненависницької концепції, Т. Мальтус виступав проти законів про бідних в Англії, оскільки вони послаблюють "...один із сильніших стимулів до поміркованості, підприємливості і щастя'"2.
» следующая страница »
1 ... 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 ... 279