Історія економічних учень

Раціональний характер очікувань у новій класиці розглядаєть­ся як обов’ язкова умова розробки ефективних методів регулювання економічних процесів. Однією з таких розробок Р. Лукаса в економіч­ному аналізі є нове теоретичне обґрунтування суті й характеру кривої Філліпса. Ще в 60-ті роки вона вважалася в економічній теорії най- стійкішою позитивною залежністю між рівнем зайнятості та рівнем інфляції, що певною мірою виправдовувало дії урядів країн, які для поліпшення ситуації в економіці здійснювали експансіоністську гро­шово-кредитну політику. Однак така політика часто призводила до негативних наслідків. На початку 70-х роках ХХ ст. Р. Лукас довів, що крива Філліпса в короткотерміновому періоді має позитивний нахил, в довготерміновому - вертикальна, оскільки серед економічних суб’єктів панують раціональні очікування; господарські агенти оперативно фор­мують свої очікування відповідно до нової політики держави, що ав­томатично позначається на процесі формування заробітної плати та цін. Аналогічно позначаються очікування і на впливі грошової експан­сії на випуск продукції. Із збільшенням грошової маси в обігу зростан­ня цін спричиняє збільшення випуску продукції на короткий час. У перспективі відбудеться лише зростання цін. Короткотерміновий ефект випуску продукції, у свою чергу, залежить від ступеня сформованих раніше очікувань. Чим менше впливають на економічні суб’єкти дії держави, тим більший випуск продукції. В економічній теорії така властивість впливу грошей на виробництво має назву “нейтральність грошей”. Теорія раціональних очікувань дала змогу Р. Лукасу сформу­лювати правила, за допомогою яких об’ єктивно оцінюють політику держави, створюють модель нової економічної політики. Ця модель згідно з теорією вченого має бути “моделлю рівноваги”, що враховує раціональні очікування, і не лише основні, а й другорядні фактори, що впливають на економічні явища. Водночас вона не повинна охоплюва­ти параметри, які характеризують поведінку економічних суб’єктів в минулому. Характер моделі рівноваги означає, що господарюючі суб’єк­ти розглядаються як такі, що водночас із максимізацією власних цілей намагаються оптимізувати економічне становище загалом; їх взаємодія формує рівноважні ціни, що забезпечують найповнішу реалізацію на­явних товарів. Таким чином, теорія раціональних очікувань - це спро­ба створити особливу, придатну для перевірки на практиці рівноважну теорію економічного циклу, яка могла б стати основою кількісного аналізу макроекономічної політики. У межах теорії раціональних очіку­вань значного поширення набули прогностичні моделі розвитку еко­номіки окремих країн світової економіки, в яких активно використову­ється математичний апарат. На думку Р. Лукаса, держава не повинна втручатися в бюджетну та валютну системи, оскільки неможливо пе­редбачити реакції господарюючих суб’єктів на заходи уряду, і таке втручання підриває стабільність економіки, призводить її до шокового стану. Головна умова нормального розвитку економіки за Р. Лукасом - стабільні ціни.

1996        р. За дослідження у сфері інформаційної асиметрії

Джеймс Александер Міррліс (н. 1936 р),

Кембриджський університет, Великобританія

Англійський економіст. Дж. Міррліс (Мігтіееє) народився 5 липня 1936 р. в с. Мінігаф (Шотландія). Навчався в Едінбурзькій математичній школі, Кембриджському університеті, де захистив у 1963 р. докторську дисертацію на тему “Оптимальне нагромадження за умов невизначенос­ті”. Його наукові дослідження були пов’язані з проблемами планування, оптимальності оподаткування доходів для відомого Проекту зростання Стоуна.

Асиметричність у розподілі інформації - ситуація, коли час­тина учасників ринку володіє інформацією, якої не мають інші заці­кавлені особи. На практиці такі ситуації трапляються досить часто. Невизначеність, яка перешкоджає ефективному використанню засобів і ресурсів, спричинена не лише асиметричною інформацією, а й тим, що наміри продавців і покупців невідомі. Через чверть віку, після створення В. Вікрі своєї теорії, Дж. Міррліс узагальнив висновки йо­го робіт і використав їх у галузі планування дохідності системи оподат­кування. Він розширив спектр узятих для аналізу економічних ситуа­цій, для яких значущою була асиметричність інформації, створив за­гальні моделі вирішення питання. З 1968 р. він - професор економіки Оксфордського університету. Цей період у його дослідницькій діяль­ності був надзвичайно плідним. Його праці “Настанови з досліджень промислового проекту в розвинутих країнах” (у співавторстві з Я. Лі- телом, 1969 р.), “Моделі економічного зростання” (у співавторстві з

 

« Содержание


 ...  93  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я