6. Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень є завершальним етапом побудови інвестиційного контроллінгу на підприємстві. Принципова система дій менеджерів підприємства в цьому випадку полягає в трьох алгоритмах (рис. 8.6):
Рис. 8.6. Формування принципових алгоритмів дій по усуненню різних видів відхилень фактичних результатів інвестиційної діяльності від передбачених.
а) „нічого не робити”. Ця форма реагування передбачує в тих випадках, коли розмір негативних відхилень значно нижче передбаченого „критичного” критерію.
б) „усунути відхилення”. Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових або нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різних аспектів інвестиційної діяльності і окремих інвестиційних операцій. Як такі можливості може бути розглянута доцільність введення посиленого режиму економії (за принципом „відсікання зайвого”), використання системи інвестиційних резервів і інші.
в) змінити систему планових або нормативних показників”. Така система дій робиться в тих випадках, якщо можливості нормалізації окремих аспектів інвестиційної діяльності обмежені або взагалі відсутні. В цьому випадку за наслідками інвестиційного моніторингу вносяться пропозиції по коректуванню системи цільових стратегічних нормативів, показників поточних інвестиційних планів або окремих бюджетів. В окремих критичних випадках може бути.
До основних складових процесу планування та контролю капіталовкладень належать:
• пошук і дослідження об’єкта капітальних вкладень;
• розробка кількісних показників і якісних характеристик різних варіантів інвестування;
• порівняння варіантів і вибір найкращого;
• розробка проекту плану капіталовкладень з урахуванням специфіки обраного об’єкта й реальних можливостей фінансування капітальних вкладень;
• розгляд пропозицій і прийняття рішення про капіталовкладення, складання плану його реалізації;
• організаційно-економічний контроль процесу інвестування на всіх його стадіях.
Інвестиційний процес має найвищу ефективність за умови досягнення стану гармонії як при прийнятті рішення, так і при його втіленні Проаналізувавши випадки невдалих капіталовкладень (на жаль, досить поширених), можна сформулювати такі їх причини. Перша — незба- лансованість частин, компонентів, факторів і функцій, що стосуються інвестиційної ідеї, процесу планування та реалізації плану. Друга важлива причина — розбіжність планів підприємства і капіталовкладень. У цьому разі ймовірність невдачі тим вища, чим менше гармонії між інвестиційним проектом і стратегією розвитку підприємства. Третя причина пов’язана з непередбачуваністю й мінливістю економічної ситуації . До цього особливо треба бути готовим в умовах ринкової економіки. І нарешті, найпомітніша причина невдалого й неефективного інвестування полягає в незбалансованості інвестиційних потужностей, причому в різних проявах, що охоплюють проектно-кошторисну документацію, будівельні конструкції та матеріали, машини, механізми, устаткування тощо. Усі ці причини слід ураховувати, розроблюючи інвестиційну політику підприємства, складаючи комплекс заходів для досягнення гармонії в інвестиційних потужностях.
В умовах вільних ринкових відносин підприємства, що виробляють ту чи іншу продукцію, після насичення своєю продукцією споживчого ринку робитимуть усе можливе для того, щоб знайти нових споживачів і нові сфери збуту своєї продукції. У ринковій економіці не споживач іде до підприємства, а навпаки, підприємство шукає споживача. Це дуже потужний стимул. Вигідні варіанти слід шукати постійно й після того, як підприємство нагромадить достатньо коштів для інвестиційної діяльності. Фінансові кошти, звичайно, мають бути збалансовані з інвестиційними ресурсами. Дефіцит порушує різні об’єктивні пропорції та співвідношення.
» следующая страница »
1 ... 143 144 145 146 147 148149 150 151 152 153 ... 224