Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

2. Потребує дальшого вдосконалення валютна політика. Починаю­чи з 2003 р., має бути запроваджена політика “плаваючого” валютного курсу, який визначається взаємодією ринкових чинників, вільних від адміністративних обмежень. Такий валютний режим збалансовує реаль­ний попит на іноземну валюту з її пропозицією, урівноважує торговий баланс, сприяє економічному зростанню.

3. У довготривалій перспективі грошово-кредитна і валютна політи­ка має визначатися необхідністю налагодження тісного валютного співроб­ітництва з Європейським Центральним банком, поступовим впроваджен­ням критеріїв вступу до валютного союзу ЄС.

VII.  СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ТА РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ

Важливим результатом попереднього етапу реформ є утвердження внутрішнього ринку, якого фактично не було за часів перебування Украї­ни в єдиному народногосподарському комплексі СРСР. У1990 р. на за­доволення потреб внутрішнього споживання йшло всього 17,9% про­дукції, виробленої в нашій республіці. Нині ситуація докорінно змінила­ся. Так, у 2001 р. продаж споживчих товарів вітчизняного виробництва через мережу роздрібної торгівлі становив 77% від загального обсягу, у т.

ч. продовольчих — 93,7, непродовольчих — 62,2%.

Водночас кількісні та якісні параметри внутрішнього ринку поки що не відповідають вимогам політики економічного зростання. Украї­нська економіка залишається орієнтованою на пріоритетне обслугову­вання зовнішнього попиту, що робить її надто вразливою, залежною від світової економічної кон’юнктури і практично виключає можливість стійкого зростання. Дається взнаки велика частка експорту продукції проміжного споживання з низькою доданою вартістю.

Невідкладним завданням уряду є виправлення цих та інших не­доліків, реалізація комбінованої моделі економічного зростання зі зба­лансуванням її внутрішньої і зовнішньої складових за умови випереджа­ючого зростання внутрішнього споживання, нарощування його питомої ваги у структурі ВВП. При цьому слід ураховувати, що Україна має мож­ливості забезпечити зростання виробництва наукомісткої, високотехно- логічної продукції за рахунок широкого впровадження інновацій, еколо­гічно чистих та ресурсозберігаючих технологій, спираючись значною мірою на власний науково-технічний та кадровий потенціал, на можли­вості вітчизняної промисловості, поглиблення її кооперації з промисло­вістю інших країн, на розвиток спільних з іноземними інвесторами підприємств.

Механізми захисту внутрішнього ринку

1. У контексті нової стратегії є нагальною потреба в ширшому впро­вадженні загальноприйнятих міжнародних механізмів захисту внутріш­нього ринку та регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це на­самперед забезпечення зовнішньоторговельного режиму, спрямованого на створення рівноправних умов господарювання для вітчизняних та іно­земних товаровиробників і ефективний їх захист від недобросовісної кон­куренції.

2. Потрібно забезпечити ефективну імпортну політику з застосуван­ням процедур, прийнятих у рамках СОТ. Відповідно до правил та зобо­в’язань, узятих на себе Україною під час вступу до цієї організації, мають установлюватися ставки ввізного мита та розміри акцизів, застосовува­тися стандарти та технічні регламенти, запроваджуватися механізми кво­тування та ліцензування імпорту тощо.

Модернізація промисловості

1. Україна належить до промислові розвинених країн світу, має один з найбільших у Європі і структурно розгалужених промислових комп­лексів. Структура промисловості охоплює базові галузі — чорну і кольо­рову металургію, хімію та нафтохімію, машино— і приладобудування, лег­ку та переробну промисловість. Серед наукомістких галузей—авіакосміч- на, суднобудівна, виробництво військової техніки, важке і сільськогосподарське машинобудування, верстатобудівна та інструмен­тальна, електротехнічна і приладобудівна, виробництво засобів зв’язку, інформатики та складної апаратури, медичного устаткування, радіо-, елек­тронна, автомобілебудівна та ін. У їхньому арсеналі — усі відомі базові технології, що використовуються у світовій промисловості: виробництво матеріалів, переробні, заготівельні, металообробні, термічні, збиральні, нанесення покриттів та ін.

 

« Содержание


 ...  86  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я