Економічна теорія

245

Структурно безробітні можуть працевлаштуватись тільки за умови переквалі­фікації чи зміни фаху, що потребує від них значно більших зусиль і часу по­рівняно з фрикційним безробіттям. Через це структурне безробіття розглядаєть­ся як більш важка, але така ж неминуча для суспільного виробництва форма безробіття, як і фрикційне. Розв’язання проблем пов’язаних з даним типом безробіття, відбувається головним чином за допомогою створення державних та приватних центрів перекваліфікації кадрів в яких люди, що втратили роботу через структурні зміни в економіці, отримують можливість оволодіти спеціаль­ностями, потрібними у нових умовах.

Нарешті, циклічне безробіття — це безробіття, пов’язане з уже розгляну­тим нами раніше економічним циклом. Його причиною є періодичні спади діло­вої активності, що спричиняють скорочення попиту на робочу силу взагалі, внаслідок падіння загального обсягу виробництва. Цей тип безробіття вважаєть­ся найважчим, бо люди, що втратили роботу під час економічної кризи, прак­тично не мають шансів отримати іншу, доки економіка не вийде зі стану деп­ресії. Скорочення робочих місць у країні в цілому означає, що ті, хто залишив­ся без роботи, в кращому разі, змушені деякий час існувати за рахунок допомоги по безробіттю (яка не завжди є достатньою для задоволення усіх нагальних по­треб людини). Боротьба з циклічним безробіттям — це, по суті, боротьба з еко­номічними кризами. Проте, якщо вже країна опинилась у кризовому стані, уряд може подбати про безробітних не лише збільшуючи витрати на соціальну до­помогу, а й штучно створюючи додаткові робочі місця (організація суспільних робіт та ін.).

Отже, з усіх розглянутих типів безробіття, тільки циклічне безробіття вис­тупає як безумовно не бажане і не обов’язкове, відповідно виникає питання про «нормальний» або «природний» рівень безробіття. Вважається, що при­родний рівень безробіття відповідає умовам «повної зайнятості» населення. Рівень безробіття за умов повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Іншими словами, він існує в умовах, коли цикліч­не безробіття дорівнює нулю. У зв’язку з цим важливо відзначити, що реальний обсяг національного виробництва при природному рівні безробіття, називається виробничим потенціалом економіки. Інакше кажучи, виробничий потенціал економіки країни — це реальний обсяг сукупного виробництва в умовах по­вної зайнятості населення.

Природний рівень безробіття не є чітко визначеною величиною. Він може змінюватись залежно від національних особливостей різних країн та цілей, що вирішуються ними на певних етапах економічного розвитку. Головною об’єдну­ючою ознакою стану природного безробіття для усіх країн є наявність рівнова­ги між кількістю шукаючих роботу та кількістю вільних робочих місць. В сучас­них умовах в країнах з розвинутою економікою за нормальний вважається рівень безробіття у 4-6%.

246

Розрахунок рівня безробіття у відсотках відбувається за такою формулою: РБ = (КБ / РС) х 100,

де

РБ—рівень безробіття;

КБ — кількість безробітних;

РС — робоча сила.

Тобто рівень безробіття — це процент безробітної частини робочої сили.

У зв’язку зі сказаним треба зробити деякі уточнення. По-перше, до складу робочої сили включаються тільки працюючі та безробітні. Отже, все інше на­селення країни не розглядається як робоча сила, що повинна бути задіяна у процесі суспільного виробництва.

До робочої сили не відносять усіх тих, хто не може працювати через об’єк­тивні причини: за віком (діти та особи похилого віку), через каліцтво, внаслі­док психічної хвороби та ін. Крім того, не розглядаються як робоча сила й ті, хто фізично цілком придатний до роботи, але не бажає працювати, бо є доходи від власності, зайнятим навчанням, доглядає маленьких дітей, перебувають на військовій службі тощо. Відповідно, до складу робочої сили включається, зви­чайно, близько половини від усього населення країни.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 188 189 190 191 192 193194 195 196 197 198  ... 384