Одне з центральних місць проблема безробіття посідає і в теорії Кейнса. Як уже зазначалося у попередньому параграфі, причину неповної завантаженості економіки (а, відповідно, неповної зайнятості працездатного населення) Кейнс вбачав у недостатньому сукупному попиті. Тож, розв’язання проблеми безробіття слід шукати на шляхах стимулювання зростання складових сукупного попиту: приватних інвестицій, державних та споживчих витрат, експорту країни. У зв’язку зі сказаним, слід звернути увагу на прямо протилежні пояснення наслідків підвищення заробітної плати у класичній та кейнсіанській теоріях. Якщо класична школа бачить у зростанні оплати праці загрозу загострення проблеми безробіття, то в кейнсіанській теорії заробітна плата є елементом сукупного попиту і її підвищення стимулює зростання обсягів виробництва та зайнятості населення. Отже, сьогоднішній високий рівень заробітної плати у країнах з розвинутою економікою є результатом як боротьби найманих робітників за свої права, так і усвідомлення правлячим класом необ-
244
хідності розв’язання проблеми реалізації товарів і послуг для нормального функціонування ринкової системи господарювання.
Розглянувши основні погляди на причини безробіття, перейдемо до характеристики його основних типів. У сучасній економічній теорії прийнято розрізняти три основних типи безробіття: фрикційне, структурне та циклічне. Відразу ж слід відзначити, що не всі з них розглядаються як негативні явища. Наявність певної кількості безробітних в умовах ринкової економічної системи вважається нормальним станом справ.
Так, цілком природним вважається наявність в економіці фрикційного безробіття Під фрикційним безробіттям розуміють наявність певної кількості людей, що тимчасово (як правило, на невеликий проміжок часу) опиняються без роботи, шукаючи чи очікуючи її. Причини короткострокового тимчасового безробіття можуть бути різними — пошук першого місця роботи випускниками середніх шкіл, очікування роботи сезонними робітниками (у пору міжсезоння), звільнення з роботи у зв’язку з переїздом в іншу місцевість, втрата місця через реорганізацію чи банкрутство фірми та пошук роботи за своїм фахом, тощо. Об’єднуючою ознакою фрикційно безробітних є те, що всі ці люди не відчувають особливих проблем з працевлаштуванням. У даному разі йдеться про те, що певній кількості безробітних відповідає певна кількість вільних робочих місць, і термін перебування «між роботами» визначається не неможливістю працевлаштування взагалі, а скоріше намаганням отримати роботу, що здається більш бажаною і привабливою. Тобто фрикційне безробіття пов’язане з певною невідповідністю структури робочих місць кваліфікації та бажанням найманих робітників. Даний тип безробіття вважається неминучим, але якоюсь мірою, навіть, позитивним явищем. Перехід на нову роботу, яка більше влаштовує людину ніж попередня, як правило, означає повнішу реалізацію її здібностей, а, відповідно, й зростаючу віддачу від її трудових зусиль. При цьому окремі особи виграють через підвищення своїх заробітків, а суспільство в цілому — через зростаючу продуктивність праці сукупної робочої сили.
Іншим типом безробіття є структурне. Структурне безробіття чимось схоже на фрикційне, бо тут теж йдеться про невідповідність структури робочих місць фаху робітників. Проте є і істотна різниця — структурне безробіття виникає внаслідок зникнення потреби у фахівцях певного профілю. Воно пов’язане зі змінами, що відбуваються у самій структурі суспільного виробництва в цілому. Одні галузі розширюються, а інші скорочуються в ході модернізації суспільного господарства на основі появи нових технологій та запровадження у промисловості досягнень науково-технічного прогресу. Отже, без роботи опиняються представники традиційних спеціальностей, в той час, як додаткові робочі місця з’являються у нових сферах діяльності. Це означає, що «структурному» безробітному значно важче отримати нову роботу ніж «фрикційному».
» следующая страница »
1 ... 187 188 189 190 191 192193 194 195 196 197 ... 384