Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС)
І. Система "золотого стандарту” (рис. 21.4):
— золотомонетний стандарт (діяв із 1867 р. до початку XX ст.);
— золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Першої світової війни);
— золотодевізний (золотовалютний) стандарт (із 1922 р. до початку Другої світової війни).
Переваги:
— стабільність курсів валют сприяє розвитку торгівлі й зменшує ризики;
— жорстке саморегулювання.
Недоліки:
— відмова від самостійної грошової політики;
— залежність від видобутку золота.
Форми золотого стандарту
Золотомонетний стандарт — обіг золотих монет і вільний обмін паперових та кредитних грошей на золото
Золотозливковий стандарт — можливість обміну знаків вартості на золото тільки тоді, коли пред'явлена сума грошових знаків відповідає ціні золотого зливка
Золотодевізний стандарт — дозволяє обмінювати банкноти на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото
II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
Основні принципи:
— встановлення твердих обмінних курсів країн-учас- ниць до курсу долара;
— курс долара фіксований до золота;
— центральні банки підтримують стабільний курс національної валюти відносно долара;
— організаційною ланкою виступають МВФ і МБРР.
III. Ямайська валютна система (створена у 1976р.)
Основні особливості:
— заснована на кількох валютах;
— відмінено монетний паритет золота;
— основний засіб розрахунків — вільно конвертована валюта, а також міжнародні кредитні гроші — СПЗ і резервні позиції МВФ;
— вільний плаваючий курс валют визначається попитом і пропозицією;
— центральні банки країн не зобов'язані втручатися в роботу валютних ринків для підтримання фінансового паритету національних валют;
— країна сама обирає режим валютного курсу (фіксований, плаваючий або змішаний).
ж г • •• ~\ • ~\ • •• ••
Курс валюти — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Котирування — визначення офіційними державними органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.
Фактори, які зумовлюють коливання курсів валют:
— співвідношення купівельної спроможності валют на внутрішніх ринках;
— співвідношення попиту і пропозиції національних валют на міжнародних ринках.
Штучні валюти, запроваджені для міжнародних розрахунків
СПЗ — " спеціальні права запозичення" — створена у 1969 р. МВФ колективна валютна одиниця з метою перетворення її в головний резервний актив МВС, альтернативний золоту і долару.
СПЗ застосовують для встановлення паритетів і курсів валют. Свого головного призначення їй виконати не вдається.
Європейська валютна система (1979 р.) запровадила свою валютну одиницю — ЕКЮ, яка виконувала функції: міри вартості (засобу для встановлення курсів валют шляхом прирівнювання до неї курсів національних європейських валют) і засобу платежу в міжнародних розрахунках.
З посиленням інтеграційних процесів ЕКЮ поступилася місцем ЄВРО (1999 р. — початок запровадження). Ця валюта покликана виконувати всі функції повноцінних грошей.
Конвертованість валюти — здатність національ-
•• •• “Ч • ^ • • •
» следующая страница »
1 ... 204 205 206 207 208 209210 211 212 213 214 ... 246