Економічна теорія

Об'єкти державного регулювання економіки — сфери, галузі, регіони, а також явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або терміново, як того вимагають умови нормального функціонування економіки і підтримання соціальної стабільності.

Конкретні об'єкти ДРЕ: економічний цикл; структура економіки; умови нагромадження й інвестиційна діяльність; науково-технічний прогрес та інноваційні процеси; грошовий обіг, інфляція; ціни; платіжний баланс; блок соціальних проблем (зайнятість і доходи населення, підготовка й перепідготовка кадрів, соціальний захист тощо); умови конкуренції; навколишнє середовище (екологічні проблеми); регіони тощо.

Суб'єкти ДРЕ — це суб'єкти виконання та суб'єкти впливу.

Суб'єкти виконання — держава та її інституційні органи (законодавчі, виконавчі і судові органи різних рівнів).

Суб'єкти впливу — фізичні та юридичні особи, громадські й політичні об'єднання, засоби масової інформації, окремі особистості тощо.

Моделі реформування економіки:

— американська (так зване стихійне входження в ринок) передбачає поступовий характер реформ, пасивну роль держави в цьому процесі, зведену в основному до законодавчої діяльності й використання традиційних економічних важелів регулювання;

— японська — визнає активну роль держави у трансформаційному процесі: державне сприяння входженню в ринок та жорсткий контроль з боку держави *іерез використання комплексу прямих, непрямих, економічних, правових, специфічних і нетрадиційних методів регулювання.

За прикладом Японії трансформацію національної економіки за активної участі держави здійснили ряд нових індустріальних країн (Південна Корея, Сінгапур та ін.).

Система державного регулювання економіки в Україні перебуває в процесі реформування, зазнаючи впливу різних факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру.

Специфічні умови формування сучасної системи державного регулювання економіки України:

— залишки адміністративно-командної системи управління;

— незбалансованість народного господарства (цілі не підкріплені ресурсами);

— значний зовнішній та внутрішній борг;

— слабка мотивація стратегічної діяльності, домінування тактичного управління;

— відсутність ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження;

— велика питома вага державного сектору, низька ефективність управління в ньому;

— нераціональна організаційна структура управління;

— традиційні бюрократизм і корумпованість службовців.

На етапі трансформації основні економічні функції держави пов'язані зі створенням умов для становлення і розвитку соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Головними з них виступають:

— макроекономічна стабілізація і стимулювання економічного зростання;

— впровадження стабільного ринкового законодавства;

— проведення інституціональних перетворень;

— формування конкурентного середовища;

— кардинальна структурна перебудова;

— становлення національного конкурентоздатного виробництва;

— формування ефективної системи соціального захисту населення;

— забезпечення раціонального входження у світову економіку.

3. Форми і методи державного регулювання економіки

Бюджетно-податкове регулювання пов'язане з функціонуванням державних фінансів, формуванням держав-

Державне регулювання економіки здійснюється у відповідних формах (рис. 19.4).