Якщо дослідження «Праця людини та її відношення до розподілу енергії», так би мовити, має глобальний характер, то в інших своїх працях «Про бідність», «Парова машина», «Життя й здоров’ я людей в Україні» тощо Подолинський з’ ясовує різні аспекти розвитку населення, трудових відносин, мотивації праці у поневоленій Україні. Перманентною ознакою праць Подолинського була об’єктивність зображення українського населення. На підтвердження сказаного можна навести чимало фактів: «...верхньоавстрійці завдяки ліпшому клімату, житлу та їжі не поступаються українцям. Тутешні господарі, я впевнений, дорого би дали, щоб мати таких косарів і молотильників, як наші українські».
З особливою симпатією вчений трактував побут і працю українських жінок. «Треба віддати велику похвалу нашим простим українкам, - писав Подолинський, - при браку освіти, при загальній бідності вони все ж усі гарно годують і як можуть доглядають своїх дітей, далеко краще, ніж в інших сторонах, і багатших, і освіченіших. Певно, це один із резонів, чому український народ множиться доволі швидко.».
Можна було б продовжувати наводити приклади висловлювань С. А. Подолинського щодо працьовитості українців, їх трудових стосунків, гігієни побуту, тощо. Все це дає змогу повніше збагнути погляди українських вчених на місце людини у господарському процесі.
Порівняно багато своїх праць цим питанням присвятив І.Я. Франко, серед яких слід виділити низка публікацій щодо розвитку населення і його міграцію. Особливо помітними є праці Франка про становище українського населення Галичини, причини і наслідки його заморської еміграції, приводом якої, на думку дослідника, передусім треба вважати матеріальну структуру. Еміграція селян із Галичини - «невідлучна товаришки зубожіння, пролетаризації галицького селянства».
Незважаючи на те, що робітничий клас у часи І.Я. Франка в Україні лише формувався, його проблеми були об’єктом аналізу вченого. Зокрема, у дослідженні «Про працю» він намагався дати відповідь на питання хто є робітником, як виникла наймана праця, що дає нам праця, на кого працюємо, тощо. «Мало є людей, - писав І.Я. Франко, - які нічогісінько не роблять. Величезна більшість людей працюють. Робітником можна назвати лише того, хто, не маючи власності, працює за ціну, якої має йому вистачити на покриття коштів для свого утримання». Наведені висловлювання свідчать, що І.Я. Франко у той час перебував під дією соціальних доктрин і дотримувався трудової теорії. Він зумів доволі повно охарактеризувати відтворення населення, зайнятості, трудові відносини, умови праці не тільки в Галичині, а і в інших провінціях і країнах. Одночасно, матеріалістична доктрина «шлункової» мотивації праці обмежувала науковий інструментарій І.Я. Франка. Він це зрозумів це згодом, відійшовши від перших трактувань праці, зайнятості, більше почав аргументувати її соціально- культурними цінностями, шукаючи підстави у духовності людей, їхній виробничій та громадській поведінці.
Майже одночасно із Франком, на духовні джерела праці звернув увагу економіст М.І. Туган-Барановський (1865 - 1919), який одним з перших у світовій економічній думці спробував поєднати трудову теорію й теорію граничної корисності, поставивши в центрі економічного поступу людину з її психологічними мотиваціями. Вчений виділив п'ять груп потреб людини:
1) фізіологічні - для безпосередньої підтримки життя й почуття спадковості;
2) статеві;
3) симптоматичні інстинктні;
4) альтруїстичні;
5) потреби, що ґрунтуються на практичних інтересах.
«Мотиви й інтереси не господарського роду, - твердив М.І.
Туган-Барановський, - мали особливо великий вплив на розвиток господарства».
Зокрема, великою історичною силою є релігія. Вчений зараховував її до наймогутніших сил у господарському поступі. Особливо високо вчений цінував патріотизм у системі психологічних факторів суспільного розвитку. На його думку, національність «часто являє собою крайню межу для симпатичних почувань сучасної людини». Це вчений засвідчував власною поведінкою, приєднуючись до українства протягом усього свого життя, зокрема в молодості та у часи участі у розбудові української науки й державності.
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13 ... 171