Економіка та менеджмент праці

Сором'язливість

Співробітництво

Настирливість

 

Таблиця 2.

Список психогенних потреб Меррея

Потреби, пов'язані з неістотними об'єктами

придбання

схоронність

порядок

зберігання

конструювання, будівництво

Потреби, які відображають амбіції, владу, досягнення, престиж

перевага

досягнення

визнання

прояв

непорушність

непохитність (для запобігання сорому, невдачі, приниженню, висміюванню)

захищеність (почуття захищеності, безпеки)

протидія

(протидіюче відношення, ставлення)

Потреби, пов'язані з владою людини

вплив, домінування

повага

вчення моралі

Садо-мозахистські потреби

агресія

приниження

Потреби, пов'язані з утриманням

ухилення від відповідальності (бажання уникнути відповідальності)

Потреби, пов'язані з прихильністю між людьми

співпричетність

відхилення, нехтування, знедолення, пригноблення

опіка (годувати, допомагати чи захищати безпомічного)

допомога (шукати допомогу, захист чи співчуття)

гра

Потреби в спілкуванні (бажання запитати і бути почутим)

усвідомлення (запитувальна позиція)

тлумачення (пояснювальна позиція)

 

Відомий економіст Кейнс установив суттєву відміну між абсолютною та відносною потребою. За Кейнсом, існують

«потреби абсолютні в тому сенсі, що ми відчуваємо їх безвідносно до того, в якій ситуації опиняються люди, що ми відчуваємо їх лише тоді, коли задоволення потребою возвеличує нас, примушує почувати нас вище за інших людей». Насичення абсолютних можливостей можливе, а відносних ні. Відносні потреби не можна наситити, адже чим вищий їх загальний рівень,тим більше прагнення цей рівень перевищити. З економічної точки зору, за таких умов, виробництво з метою задоволення відносних потреб еквівалентно їх розвитку. Ось чому люди, чий життєвий рівень в абсолютному вимірі зріс, схильні вважати, що їхнє становище погіршилось, якщо ті, кого вони вважали об'єктом для порівняння, стали жити краще.

Французький інженер А. Файоль розробив «адміністративну доктрину», згідно з якою основною причиною низької ефективності виробництва є слабка система керівництва на підприємстві. Він сформулював п’ять загальних функцій управління виробництвом:

-          планування;

-          організація;

-          активізація;

-          координація;

-          контроль.

Герберт А. Саймон запропонував перехід від багаторівневих, пірамідальних організацій з адміністративними структурами, що їх складають, до найбільш горизонтальних перетворень. На практиці це означає, що велика організація чисельністю 500-600 чол. перетворюється на мережу асоціативних структур чисельністю 50-60 чол.. При цьому відношення між новими структурами будуються на базі прибутку, витрат [89]. Так, наприклад, великі за чисельністю державні структури у США трансформуються в невеликі самокеруючі підрозділи.

Перехід до мережі невеликих за розмірами структур веде до зниження інформаційних та організаційних витрат, водночас зростає можливість їх взаємодії з ринком [27]. Уперше вплив на продуктивність праці соціально-психологічних чинників і матеріальних мотивів вивчався на підприємствах «Вестерн електрик» у м. Хоторні (США). Виявилося, що величина

 

« Содержание


 ...  44  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я