Економічна статистика

1109

3,4

1823

4,9

164,4

Оптова та роздрібна торгівля

1285

3,9

2019

5,4

157,1

Готелі та ресторани

469

1,4

446

1,2

95,1

Транспорт і зв’язок

7452

22,9

7004

18,8

94,0

Фінансова діяльність

530

1,6

891

2,4

168,1

Операції з нерухомістю

4545

14,0

5549

14,9

122,1

Державне управління

328

1,0

449

1,2

136,9

Інші

1587

4,9

1955

5,3

123,2

 

Структура інвестицій в основний капітал показує, що найбільшу частку інвестицій вкладається в промисловість. Так у 2001 році в цю галузь було вкладено 13561 млн грн, що відповідає 41,9% від загального обсягу інвестицій, а в 2002 році обсяг інве­стицій у промисловість зріс на 1461 млн грн або 10,7% і складав 15112 млн грн, але питома вага інвестицій у промисловість змен­шилась на 1,3% і складала 40,6%. Незначна питома вага інвес­тицій у сільське господарство — 5,2%, фінансову діяльність — 2,4%, готелі та ресторани — 1,2%.

Значним і ще практично не реалізованим ресурсом інвес­тицій є заощадження домашніх господарств. У країнах з роз­винутою ринковою економікою чверть національних заощад­жень формується саме за рахунок заощаджень громадян. Участь фізичних осіб в інвестиційних процесах в Україні характери­зується гранично низьким рівнем. Перша і головна причина — незначні обсяги тимчасово вільних коштів (заощаджень) на­селення через низький рівень доходів, який диктує незначну схильність до заощадження. Крім цього, існує значна недовіра до інститутів заощадження — банків, інвестиційних компаній, пенсійних фондів, страхових компаній тощо. Це також є чин­ником зменшення схильності до заощадження та до викорис­тання громадянами іноземної валюти як засобу заощадження. Низьким залишається рівень розвитку ощадних інституцій, які не здійснюють активної політики залучення заощаджень на­селення. Незначна частка інвестицій коштів населення пов’я­зана також з тим, що громадянам України поки що властивий низький рівень економічних знань, корпоративної культури, поінформованості про можливі об’єкти вкладання грошей та оптимальні методи зберігання заощаджень.

Загалом, станом на 2003 рік реальні грошові доходи насе­лення становили більше 30% рівня 1991 року. Перевищення май­же удвічі глибини спаду валового внутрішнього продукту є яск­равою ілюстрацією як значного зниження споживчого попиту на внутрішньому ринку, так і руйнування заощаджень населення як складової національного інвестиційного потенціалу. В 2000 році номінальні грошові доходи населення зросли на 40,4%, у2001 році на 76,8%, у 2002 році на 108,6%, а в реальному вимірі у 2000 на 4,1% у 2001 на 14,5%, у 2002 на 35,1 і у 2003 році на 43% порівня­но з 1999 роком.

Останнім часом при незначному зростанні врахованих реаль­них доходів, споживання продуктів першої необхідності (вклю­чаючи виробництво продовольства в особистих господарствах) зросло, населення стало закуповувати товари довготривалого ви­користання та заощаджувати певну частину коштів. Отже, слід відмітити деяке зростання доходів населення, які можуть висту­пати як інвестиційні ресурси.

В аграрних регіонах спостерігалася значна натуралізація до­ходів населення. Це означає, що можливості залучення інвес­тиційних ресурсів за рахунок мобілізації коштів населення, зай­нятого в аграрному секторі, украй низькі, оскільки через значну натуралізацію доходів у сільському господарстві умов для заощад­ження грошових коштів практично не створюється. Між тим, саме у сільгоспвиробництві дрібні інвестиції в особисті підсобні та фермерські господарства є найбільш перспективними та необхід­ними.

 

« Содержание


 ...  134  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я