Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•     обласні прокуратури і прокуратури міст Києва та Севастополя;

•     УМВС, УСБУ, ДПА, регіональні митниці, структурні підрозділи Держкомкордону.

3.    Місцевий рівень (міста та райони).

У процесі вдосконалення координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю значна увага повинна бути приділена підрозділам правоохоронних органів (міським, районним та міжрайонним), що ведуть боротьбу з економічною злочинністю.

Основні складові на цьому рівні:

•      підрозділи по забезпеченню організації координації діяльності відповідних служб та конкретних співробітників щодо виконання дору­чень керівників першого та другого рівня;

•     підрозділи по оперативному супроводу процесів криміналізації су­спільства;

•     оперативні підрозділи, створені з числа працівників споріднених служб для документування злочинних діянь та досудового розслідування фактів скоєння економічних злочинів;

•     підрозділи по роботі з персоналом;

•     підрозділи протидії корупції тощо.

До третього (місцевого) рівня управління координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю тре­ба віднести:

•     міські та райдержадміністрації;

•     міські та районні ради (комісії з координації боротьби з організова­ною злочинністю і корупцією);

•     суди;

•     прокуратури;

•     міськрайоргани внутрішніх справ, міські і міжрайонні підрозділи СБУ, ДПІ (відділи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочин­ним шляхом), митні пости, прикордонні загони та застави.

Але тут слід зазначити, що найбільшим недоліком координаційних систем управління у правоохоронній системі при здійсненні масштабних заходів щодо протидії економічній злочинності та тіньовій економіці є дезінтеграція, асинхронні дії щодо зусиль державно-адміністративної си­стеми та громадянського суспільства здійснювати ефективне реформу­вання, а також протидіяти внутрішнім протиправним проявам, особливо на вищих щаблях ієрархії управління.

Зрозуміло, що роз’єднання дій цих двох сторін процесу боротьби з злочинністю у сфері державного управління прирікає їх зусилля на не­вдачу. Це пов’язано з тим, що, з одного боку, боротьба реформаторських, здорових сил державно-адміністративної системи проти об’єднаних сил з системи гібридизації влади, забезпечених могутніми корупційними зв’яз­ками всередині самої владної системи, потужними тіньовими бізнесово- фінансовими потоками та корупційним правоохоронним забезпеченням, не має перспектив на успіх. З другого боку, навіть об’єднані сили право­охоронної системи без синхронних зустрічних дій з боку державно-адмі­ністративних органів не в змозі подолати можливості нейтралізації таких дій з боку гібридизованої влади, особливо підкріпленої представниками вищих її щаблів. Необхідну основу для забезпечення успіху протидії зло­чинності може створити організаційне об’єднання реформаторських сил державно-владної вертикалі з широким координаційним управлінням правоохоронної системи.

Останній висновок спирається на загальні закономірності узгоджен­ня дій реформаційної влади і синхронного реформування правоохорон­ної системи разом з організаційним забезпеченням цих спільних дій про­ти злочинності у найвищих сферах державного апарату. Так, класичним прикладом прояву цих закономірностей є широка програма щодо рефор­мування господарської та адміністративної системи — «Новий курс», яку запропонував Ф.Д. Рузвельт.

Саме у межах «Нового курсу» були сформовані такі важелі державно­го регулювання і господарювання, як Федеральна резервна система, Фе­деральна податкова система і Федеральна контрактна система, а також широкий блок органів державного управління, в тому числі у правоохо­ронній системі, призначений забезпечити чітке функціонування та взає­модію елементів політичного трикутника — держави, капіталу і праці, ефективного правоохоронного забезпечення цього трикутника.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 312 313 314 315 316 317318 319 320 321 322  ... 350