У новій структурі елітного комплексу країни визначальне місце повинні зайняти виробництва АНТК ім. Антонова, космічні системи «Південмашу», газотурбіни Миколаєва, Запоріжжя і Харкова, суднобудівна продукція Миколаєва і Херсона, електронні комплекси «Хартрону».
Слід звернути увагу на логіку трансформації потенційних елементів вітчизняного елітного сектора, перехід їх у межах цієї структури від одного типу господарської системи до іншої. Так, шлях вищезазначених науково-виробничих об’єднань, які належали до радянського ВПК — старого елітного комплексу—і потенційно можуть у майбутньому зайняти місце ефективномого його наступника, лежить через період суттєвої тінізації в їх діяльності, обслуговування тіньових потреб сучасної елітної економіки. Як зазначає голова правління ВАТ «Хартрон» М. Вахно, до розпаду СРСР це об’єднання стовідсотково займалося системами управління для ракетно-космічного комплексу. Лише з 1988 року «Хартрон» почали залучати до цивільної тематики, доручивши розробку системи управління для нафтогазопередавальних станцій. Якщо подивитися, наприклад, на чисельність працюючих, а вона формувалася під існуючі обсяги виробництва, то зниження її йшло стрімко в основному з 1995 року. Так, якщо у 1992 році в об’єднанні налічувалось 10 тис. працюючих, то у 1997 — вже 5,6 тис., у 1998 — 4,4, а 2002 році— близько 3 тис. чоловік
.
З 1993 року постановою Кабінету Міністрів України «Хартрону» було доручено проведення робіт по реконструкції АСУ ТП АЕС України як головного розробника і генерального підрядника. З метою прискорення робіт в окремих напрямах, які потребували значних фінансових витрат, при «Хартроні» спільно з американською корпорацією «Вестингхаус» було створене спільне підприємство «Вестрон». Це дало можливість використовувати в роботах сучасні технології, розгорнути в Україні виробництво апаратних засобів і проектування окремих систем практично без фінансових вкладень. «Хартрон», а також «Вестрон» забезпечили постачання на атомні станції ряду електронних систем управління, які успішно пройшли апробацію в умовах працюючих енергоблоків і показали високі технічні та експлуатаційні характеристики, вихід на ринки таких країн, як Болгарія, Чехія, Швеція, США.
Однак вихід на ринок в цей час був пов’язаний із втягуванням об’єднання у тіньові схеми. Починаючи з 1995 року розрахунки між «Хартро- ном» та підприємствами-співвиконавцями провадились в основному не грошовими коштами, а боргами за спожиту енергію — дуже тінізований у вітчизняних умовах фінансовий інструмент. Вартість на ринку таких боргів поступово падала і, по суті, дійшла до 20 — 25 відсотків.
Якщо говорити про сучасні обсяги «Хартрону», то приблизно 30 відсотків — це ракетно-космічна тематика, трохи більше 25 — залізнично- дорожня і 25 — 30 припадає на атомну енергетику. Для цього об’єднання пріоритетною залишається ракетно-космічна тематика.
Для перспектив визначення цього флагмана вітчизняного науково- технічного комплексу як стрижня ефективної елітної структури мають наслідки його приватизація, збереження в орієнтирах його діяльності загальнонаціональних інтересів, а не перетворення на складову віртуального перерозподілу власності. У процесі акціонування 25,44 відсотка акцій АТ внаслідок пільгової підписки і сертифікатних аукціонів перейшли у приватну власність. 74,56 відсотками акцій володіє держава. У найближчих планах об’єднання — вийти з пропозицією — ще на три роки закріпити контрольний пакет (50 плюс одна акція) за державою, а інші виставити на конкурс і продати у власність потенційного стратегічного інвестора. Сьогодні, на думку керівництва цього об’єднання, такими могли б бути не тільки підприємства ракетно-космічного профілю, а й енергетики, інших базових галузей промисловості, зацікавлених у розвитку національного наукомісткого виробництва
» следующая страница »
1 ... 231 232 233 234 235 236237 238 239 240 241 ... 350