формування засад організації функціонування біржового ринку сільськогосподарської продукції;
удосконалення гуртового ринку сільськогосподарської продукції;
відпрацювання методологічної бази підготовки законів і нормативних актів щодо біржової діяльності;
розробка механізму вдосконалення взаємовідносин між учасниками сільськогосподарського ринку;
визначення механізму взаємовідносин на біржовому ринку;
впровадження сучасних технологій біржової торгівлі;
розробка програм і методик цінового моніторингу.
Б
Указом Президента передбачено систему заходів тривалого і стабільного зміцнення аграрної економіки, формування аграрного ринку, зокрема його біржового сегменту.
Резюме
З 1995 р. створюються об’єктивні умови для організації функціонування біржі, здатної виконувати макроекономічні функції, зокрема ціноутворюючу, інформаційну та, згодом, хеджеву. Цей процес розвивався швидкими темпами ще й тому, що Національному банку та урядовим структурам вдалося подолати антиринкові настрої, що, в свою чергу, дозволило застосувати біржовий механізм формування ринкових цін на сировину, цінні папери, валюту. Але через три роки, на початку 1998 р., урядовці повністю втратили інтерес до біржових структур.
Із впровадженням ф’ючерсної біржі в Україні вже відчутно спізнилися. Як простий гуртовий ринок біржа реального товару не дає макро- економічного ефекту, вона в такій ролі просто не потрібна. Необхідно сприймати за належне той факт, що біржа служить не для постачання товарів, цю функцію виконує будь-який торговий посередник, дистриб’ ю- тор, дилер тощо.
Біржа потрібна державі для виконання макроекономічних функцій: ціноутворення на сировину, капітал, цінні папери, валюту, хеджування (страхування ризику від негативної зміни цін і курсів валют), інформаційної, стабілізаційної. Біржа потрібна як чутливий барометр, що буде офіційно котирувати (реєструвати) ціни на біржові інструменти, вносячи стабілізаційний ефект в економічну діяльність.
Головними проблемами, які потрібно розв’ язати при організації ф’ ю- черсної торгівлі сировиною, є визначення в законодавчому порядку переліку товарів, на які можна укладати ф’ючерсні контракти. Це має робити Комісія з ф’ючерсної торгівлі при Кабінеті Міністрів або відповідний відділ Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У зв’язку з тим, що товарний ф’ючерс є інструментом фінансового ринку, було би доцільно доручити регулювати цей ринок саме Комісії з цінних паперів та фондового ринку, відкривши там відділ для роботи не тільки з фондовими, але й ф’ючерсними сировинними та валютними біржами. Створення нової державної Комісії з ф’ ючерсної торгівлі може зволікатися, а вже сьогодні потрібно визначитися щодо ф’ючерсних контрактів Київської універсальної товарної біржі, Придніпровської біржі та інших бірж, сертифікації біржових брокерів.
Ф’ ючерси та опціони - це строкові похідні фінансові інструменти, і узаконити їх обіг потрібно як на строковому сировинному ринку, так і на фінансовому.
Ці органи повинні виробляти вимоги щодо стандартизованих ф’ ю- черсних контрактів за кількістю відкритих позицій покупців і продавців. Це мають бути пільгові умови для брокерів, які виконують хеджеві функції для своїх клієнтів, і, водночас, жорсткі обмеження щодо позицій спекулянтів.
в
Для нормального функціонування ф’ ючерсного ринку в Україні необхідно, в першу чергу, Національному банку України, Міністерству фінансів, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку не лише внести зміни у біржове та банківське законодавство, але й виробити положення про розрахунково-клірингові установи всіх бірж і доручити їм виняткову діяльність щодо біржових розрахунків.
Контрольні запитання
» следующая страница »
1 ... 325 326 327 328 329 330331 332 333 334 335 ... 384