У податковому законодавстві необхідно відобразити зміни щодо трактування прибутків від хеджевих та спекулятивних біржових операцій.
Доцільно запозичити досвід західних країн щодо пільг при наданні кредитів хеджерам. Тільки за таких умов можна зробити ф’ючерсний ринок масовим, а значить, високоліквідним, здатним визначати центральні ринкові ціни, страхувати виробника і споживача біржових товарів від негативної зміни цін у майбутньому.
Ф’ ючерсна сировинна біржа в Україні потрібна для інформації широкого загалу про тенденції світових ринків та цін, порівняння рухів внутрішніх майбутніх цін із світовими. Сьогодні в Україні світові ф’ючерсні ціни публікують лише кілька спеціалізованих видань, розрахованих на вузьке коло фахівців, навіть газета “Бізнес” друкує матеріали про майбутні (ф’ючерсні) ціни, не називаючи їх так, із запізненням на тиждень. Котирувальна таблиця вибіркова, читати її складно, вона не вміщує відомостей щодо цін майбутнього врожаю тощо.
Тільки ретельно сплановане впровадження клірингу в біржову діяльність є гарантією виконання укладених угод і дозволить ф’ючерсним біржам працювати ефективно. Лише через впровадження незалежного клірингу на біржі можна працювати і залучати клієнтів забезпеченням високої надійності виконання біржових контрактів як з боку покупця, так і продавця.
На сьогодні розрахунки за біржовими контрактами виконуються через розрахункові рахунки бірж в установах банку. Як правило, ні продавці, ні покупці (члени бірж, що функціонують в Україні), не платять завдатків (ні в грошовій, ні в товарній формах). Створення розрахункових центрів для розрахунків за біржовими контрактами стримує як відсутність фахівців, так і законодавчого забезпечення.
При створенні Української аграрної біржі, яка неодноразово згадувалася вище, за сприяння урядових структур на рівні Кабінету Міністрів ця проблема була основною, однак вона не розв’язана й досі. Більше того, ще у 1995 р. нами підкреслювалося, що Постанова Кабінету Міністрів у листопаді 1995 р. ухвалила неправильне рішення, а саме: цей документ функції розрахункового центру Української аграрної біржі поклав на банк “Україна”. Аналогічно, роль розрахункового центру Придніпровської товарної біржі виконував “Приватбанк”. Сумна доля банку “Україна” підтверджує необхідність заснування спеціальної клірингової установи для розрахунків за ф’ючерсними та опціонними контрактами.
Треба створити один спеціальний банк як розрахунковий центр, але без виконання інших функцій, крім розрахунків та гарантій укладених угод, закріпити це у змінах та доповненнях до ЗУ “Про товарну біржу” та про “Банки і банківську діяльність”. Цей банк мають створити члени біржі. Можна і не називати його банком, а, як і в країнах з розвинутою біржовою мережею, Розрахунковою (кліринговою) установою, палатою, корпорацією тощо.
Розв’язувати ж через один комерційний банк питання розрахунків за біржовими контрактами УАБ або будь-якої іншої, на яку покладаються функції центральної, основної біржі, ціни якої будуть котируватись в країні і поза її межами, дуже небезпечно. Та й обраний для цієї мети банк не зможе гарантувати використання завдатків, в т.ч. товарних (які для банку проблематичні), лише для розрахунків за біржовими контрактами; ці кошти можна використати на ризиковані кредити тощо. Розрахункові (клірингові) палати нічим іншим не займаються, а саме вони є гарантами виконання біржових контрактів як з реальним товаром, так і з ф’ючерсами.
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що в країнах Заходу це питання відпрацьовувалося понад сто років. І сьогодні сама біржова торгівля, її організаційні форми і техніка проведення операцій постійно вдосконалюються. Організація розрахункових палат як окремих структур, що обслуговують біржу, а сьогодні починають обслуговувати і позабіржовий ринок, встановлення оптимального розміру біржового контракту, методи торгівлі, що використовують найновішу техніку та технологію (засоби зв’язку, обміну, обробки інформації), роблять біржі особливо привабливою сферою вкладення капіталу.
» следующая страница »
1 ... 322 323 324 325 326 327328 329 330 331 332 ... 384