Основні функції клірингової установи такі:
■ оформлення рахунків, розрахунки за завершеними операціями;
■ збір і зберігання гарантійних внесків за строковими контрактами для відшкодування можливої різниці між початковою ціною і поточним котируванням;
■ регулювання поставок і надання інформації про торговельні операції.
Розрахункові палати не лише гарантують перевірку сальдо (залишків)
рахунків за всіма операціями до відкриття наступних торгів, але й забезпечують фінансову цілісність ринку. Діяльність клірингових палат сприяла швидкому розвиткові та ефективності ф’ ючерсного ринку як сегменту фінансового ринку в цілому.
З середини і до кінця другої половини минулого століття товарні біржі були по суті ринками торговельних угод з розрахунком готівкою. Покупці і продавці зустрічалися, домовлялися про ціни і здійснювали товарні поставки.
Із зростанням обсягів торгівлі прямі торговельні операції між продавцями і покупцями ставали громіздкими і малоефективними. Один і той самий товар багаторазово купувався і перепродувався до його фактичної поставки.
Подібний складний торговельний ланцюжок операцій потребував посередників між продавцем та покупцем - брокерів. Брокери почали укладати контрактні угоди, організовувати поставки та перехід грошових коштів. Брокерські фірми здійснювали рахунки клієнтів за торговельними операціями в бухгалтерських книгах подвійного запису. Сьогодні подібний метод розрахунку називається кільцевим.
Кільцевий метод розрахунків за угодами задовольняв потреби форвардних ринків до 20-х років ХХ-го століття.
Транспортні витрати за угодами з реальним товаром допускалися згідно з вимогами контракту. Витрати за зберігання товарів на біржі до їх продажу лягали на продавця, після продажу — на покупця, якщо іншого не було передбачено у контракті.
Розрахункові палати (або центри) при біржах виросли з практики торгівлі реальним товаром. Спочатку на біржах реального товару продавець та покупець регулювали питання розрахунків та поставки, як правило, при укладанні угоди. Потім з’явився брокер, який за невеликі комісійні взяв на себе функцію організації розрахунків та поставки товарів.
Ця практика дозволила платити не одразу, а в момент поставки товару. Крім цього, з’явилась можливість перепродажу однієї і тієї ж партії товарів декілька разів. Склався так званий ринок принципалів. Він передбачав, що члени біржі, які уклали угоди в кільці за дорученням клієнтів, виконають свої зобов’ язання за контрактом як безпосередні учасники угоди (принципали). За такою системою клієнти членів біржі не вносили власних коштів як фінансової гарантії виконання біржових угод. Ця система збереглася сьогодні лише на Лондонській біржі металів (ЬМБ). Вона вимагала великих фінансових коштів від принципалів і була виправданою на ринку реального товару. При переважанні на ринку спекулятивних операцій, обсяг торгівлі якими, як правило, суттєво перевищує обсяги торгівлі на фізичних ринках, такий метод розрахунків може призвести до неплатоспроможності клієнтів і самих членів біржі. Такі випадки неодноразово траплялися на тій же ЬМБ, особливо при торгівлі оловом. Ця торгівля була припинена у 1985-1989 рр. у зв’язку з тим, що міжнародна організація з олова не змогла розрахуватися за укладені контракти, і принципали біржі зазнали суттєвих збитків. На інших біржах її замінила система клірингових розрахунків, що вимагає внесення депозитів як фінансових гарантій усіма учасниками біржової торгівлі.
Службовці брокерських фірм (принципали) на ЬМБ здійснюють рахунки клієнтів за торговельними операціями у бухгалтерських книгах подвійного обліку - це і є кільцевий метод. Для наочності подаємо його графічно (рис. 11.1).
» следующая страница »
1 ... 157 158 159 160 161 162163 164 165 166 167 ... 384