Голова Національного банку України, розглядаючи запит, зобов’язаний повідомити народного депутата України про результати розгляду, тобто дати офіційну відповідь.
Народний депутат України має право звернутися до Національного банку України або його посадових осіб з письмовою пропозицією (депутатським зверненням) про надання інформації, яка становить банківську таємницю, а також про провадження наглядових дій та вживання заходів впливу до банків та осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, якщо це пов’язано з депутатською діяльністю.
Голова Національного банку України або інші посадові особи Національного банку України, розглядаючи звернення, мають повідомити народного депутата про результати розгляду.
Комітет Верховної Ради України має право звернутися до Національного банку України або його посадових осіб з приводу надання інформації, яка становить банківську таємницю, а також провадження наглядових дій, застосування заходів впливу до банків та осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, якщо це пов’язано із законопроектною роботою, підготовкою і попереднім розглядом питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України.
Голова Національного банку України або інші посадові особи Національного банку України мають повідомити комітет Верховної Ради України про результати розгляду.
Зазначені джерела преси наполягали на своєму, що така інформація депутатам може бути видана лише із згоди клієнта, стосовно якого запитується. Або, як радить «ДС» — через нещодавно створену при Мінфіні фінансову розвідку, що буде вирішувати якою інформацією ділитися з фіскальними чи правоохоронними органами. Як висловився з цього приводу 17 березня 2003 р. Голова Нацбанку С.Тігіпко кореспонденту «ДС»: На грошові засоби та інші цінності юридичних осіб і громадян, розміщені в банках, арешт може бути накладено тільки за рішенням судів і постановами слідчих органів або арбітражних судів у випадках, передбачених законодавством.
Аналіз нормативно-правового регулювання банківської та комерційної таємниці свідчить про таке. Потреба у збереженні та захистові комерційної таємниці було проголошено вперше в Україні Законом України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. Пізніше, 7 червня 1996 р. Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці без згоди на те уповноваженої особи було кваліфіковано як одна із форм недобросовісної конкуренції (ст. 1 гл. 4).
Усі відомості, якими так чи інакше може володіти банк, поділяються на три види: 1) відомості, які становлять державну таємницю; 2) відомості, які в силу вказівки законодавства не становлять комерційної таємниці і 3) відомості, які можуть складати комерційну таємницю.
Співвідношення державної та банківської таємниці, на наш погляд, полягає ось в чому. Комерційна таємниця не відноситься до відомостей, які становлять державну таємницю. На відміну від комерційної таємниці, режим секретності державної таємниці встановлюється виключно законами і підзаконними актами України. Наприклад, питання доступу, охорони та відповідальності, пов’язані з державною таємницею, регулюються Законом України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. На підставі ст. 12 цього Закону, Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. № 278 «Про затвердження Положення про порядок і механізм формування та опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» та відповідно до рішень державних експертів з питань таємниць, 1 березня 2001 р. наказом Голови Служби безпеки України № 52 був затверджений «Звід відомостей, що становлять державну таємницю».
«Комерційною таємницею є лише така інформація, яка відповідає певним вимогам, які, власне, і надають їй характер комерційної таємниці. Такими вимогами є: 1) комерційна цінність інформації; 2) секретність інформації; 3) вжиття заходів, спрямованих на збереження секретності такої інформації. Зазначені вимоги є тими критеріями, за допомогою яких, в разі порушення права на комерційну таємницю чи його оспорення, вирішується питання, чи існувало право на комерційну таємницю взагалі» [66, с. 88].
» следующая страница »
1 ... 254 255 256 257 258 259260 261 262 263 264 ... 381