Банківська справа

•                окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;

•               політики курсоутворення та валютного регулювання;

•               розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;

•    вдосконалення платіжної системи;

•    інших питань, віднесених законом до компетенції Ради НБУ;

10)   вносить рекомендації КМУ стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери Ук­раїни;

11)   з метою забезпечення виконання Основних засад грошово-кредит­ної політики має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань:

а) диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

б) лімітів позабалансових зобов’язань;

в) формування резервів, покриття фінансових ризиків;

г) порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

ґ) мінімального розміру золотовалютних резервів;

д)  з інших питань, віднесених до її компетенції.

Комерційні банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути (рис. 2.2):

Рис 2.2. Види комерційних банків за спеціалізацією

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності та спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та норма­тивно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеці­алізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, това­риства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку, причо­му законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить Закону про банки і банківську діяльність.

Банки можуть бути державними, коли сто відсотків статутного капіта­лу належать державі. Такий банк засновується за рішенням КМУ. При цьо­му в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбача­ються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Уряд зобов’язаний отримати позитивний висновок НБУ з приводу наміру зас­нування державного банку.

Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через відповідні органи управління.

Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження за­лучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладни­кам та захисту інтересів держави як акціонера державного банку та інші функції, визначені цим Законом.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку належать централі­зація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативни­ми банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Органи управління кооперативних банків є такими самими, як і за інших форм власності.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встанов­люється НБУ. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від роз­міру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року роз­поділяються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27  ... 278