Банківська справа

Для прийняття рішення про приймання векселів у забезпечення кре­диту співробітник банку проводить аналіз юридичної надійності векселів, який передбачає:

•                перевірку справжності вексельного бланку;

•                перевірку правильності заповнення у векселі всіх реквізитів згідно з Положенням про простий вексель;

•                перевірку безперервності індосаментного ряду та законності володі­ння векселем.

Економічна експертиза документів полягає:

•                у проведенні заходів з оцінки кредитоспроможності позичальника на підставі інформації, яка є в розпорядженні банку;

•                 в оцінці вартості самих векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту.

Кредитоспроможність позичальника оцінюється на підставі:

•                показників ліквідності балансу позичальника (коефіцієнт ліквідності не повинен бути нижчим, ніж 0,5; чим нижчий коефіцієнт ліквідності, тим нижчий рівень кредитоспроможності);

•                звітності позичальника (враховується прибуток підприємства за ос­танній рік, кількість працівників, стаж їх роботи за спеціальністю, роз­міри авансових платежів у бюджет, сума кредиторської та дебіторсь­кої заборгованості, в тому числі бюджету, санкції податкової інспекції за останні два роки, структура активів, у тому числі основних засобів, короткострокових вкладів тощо);

•                платіжної дисципліни позичальника (враховуючи своєчасність відра­хувань до бюджету, погашення отриманих раніше кредитів, у тому числі в інших банках);

•    ризику виникнення незабезпечених боргів;

•    інших показників.

При прийнятті рішення про надання кредиту враховуються: по-пер­ше, обґрунтованість всієї суми та строків заявленого кредиту; по-друге, реальність здійснення операції, що кредитується, та грамотність наданого розрахунку її економічної ефективності (врахування всіх податків і зборів, передбачених законодавством); по-третє, достовірність наданих договорів.

Оцінка вартості векселів, що пропонуються в забезпечення кредиту, здійснюється на підставі вартості погашення векселя на певну дату за ви­рахуванням витрат банку на пред’явлення векселя до платежу.

Заставна вартість узгоджується з векселедержателем-пред’явником за кожним векселем окремо. У випадку незгоди позичальника із заставною вартістю векселів останньому повертаються бланки векселів, надані разом із проханням про видачу кредиту, в обмін на розписку банку в отриманні векселів.

Після завершення експертизи уточнюється реєстр векселів, з якого викреслюються векселі, що не відповідають вимогам банку. Бланк вексе­ля, викресленого з реєстру, повертається векселедержателю-пред’явику з відміткою про повернення в розписці банку про прийняття векселів. Якщо питання про надання кредиту або прийняття в заставу наданих векселів вирішене позитивно, складається остаточний реєстр векселів і укладаєть­ся кредитний договір, невід’ємною частиною якого є договір застави.

При використанні такого кредиту банк повинен слідкувати за розмі­рами вільного залишку ліміту на позиковому рахунку. Перед проведенням операції зі спеціального позикового рахунка позичальника відповідальний банківський службовець перевіряє наявність залишків невикористаного кредиту, їх відповідність ліміту граничних сум, що надходять на його пога­шення, відповідність ліміту граничних залишків з графіком надходження сум на його погашення, обумовленому в кредитному договорі. Кредит на­дається в сумі надлишку вексельного забезпечення, але не більше невико­ристаного ліміту. Правилами «Про порядок проведення банками операцій з векселями» встановлена така схема розрахунків використання позик ви­даних під заставу векселів:

 

« Содержание


 ...  145  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я