Банківська справа

Вартість обліку векселів, за якими не обумовлене нарахування відсотків на вексельну суму, розраховується як різниця між номінальною вексель­ною сумою та дисконтом. Сума дисконту розраховується, виходячи з відсоткової ставки обліку векселів. Відсоткова ставка у кожному конкрет­ному випадку обліку векселів встановлюється із врахуванням:

•    мінімального рівня відсоткової ставки обліку;

•   рівня ризику;

•    кон’юнктури ринку капіталів;

•    строковості векселя;

•    кількості передавальних надписів;

•    наявності поручительства (аваля).

Сума облікової ставки утримується банком у момент обліку векселя, але зараховується на прибутковий рахунок банку після погашення вексе­ля, тобто після надходження за ним платежу. Визначення вексельної суми здійснюється за такою формулою (8.1):

Б = N Ч (1 - Т Ч Б) ,                                               (8.1)

де Б — сума до сплати за векселем, Б — дисконт, N — номінальна сума векселя, Т — відносна тривалість періоду до моменту платежу за векселем.

Окрім утримання суми дисконту, який є платою за кредит, банки можуть утримувати комісійні за інкасацію векселів (дамно), поштово-телеграфні по­слуги (порто), а також витрати, пов’язані з опротестуванням векселів.

Експертиза документів повинна бути проведена протягом п’яти робо­чих днів із моменту подачі заяви векселедержателем. Після її закінчення уточнюється реєстр векселів, з якого викреслюються векселі, що не відпо­відають вимогам банку (див. дод. 9). Оригінали таких векселів повертаються векселедержателю-пред’явнику з відміткою про повернення в розписці банку про прийняття векселів. Зміни, внесені в реєстр, завіряються підпи­сом відповідального працівника банку.

Реєстр векселів, що відповідають вимогам, з відміткою працівника бан­ку, який проводив їх оцінку, подається на підпис одному з уповноважених осіб.

Позики під заставу векселів. Позики під заставу векселів бувають стро­ковими, коли власник векселів зобов’язаний викупити їх у банку в термін, що встановлюється в момент укладання договору про надання кредиту під заставу векселя, або до вимоги (онкольні позики), повернення яких банк може вимагати в будь-який час після надання кредиту. Для використання позикових коштів банк відкриває клієнту спеціальний позиковий рахунок, з якого позичальник здійснює розрахункові операції в розмірі суми виді­леного кредиту. Така позика може надаватися шляхом видачі клієнту лімітованої чекової книжки. При видачі кредиту під заставу векселів банк обумовлює в договорі максимальний розмір позики, розмір застави та співвідношення між забезпеченням і заборгованістю за рахунком, вели­чину процента та комісії на користь банку, право спрямування в погашен­ня позики сум, що надходять для сплати векселів або інших сум, які надхо­дять на поточний рахунок клієнта.

У забезпечення кредиту приймаються, як правило, банківські векселі строком погашення не пізніше дня повернення основної суми кредиту. Строк такого кредиту не може бути більше, ніж три місяці.

Вартість заставлених векселів повинна бути достатньою для погашен­ня кредиту, відсотків за користування ним, неустойки, передбачених кре­дитним договором (з розрахунку десятиденної прострочки повернення кредиту), відшкодування затрат за іншими витратами, пов’язаними з на­данням векселя до оплати. Ця вартість повинна перевищувати суму вимог, що задовольняються за її рахунок, не менше, ніж на 30 %.

Обов’язковими умовами є доміциляція векселів, наявність банківсь­кого аваля та відмітки про нездійснення протесту.

У всіх векселях, що приймаються в забезпечення кредиту, останній за­пис в індосаментному ряді повинен бути зроблений на ім’я позичальника.

Для укладання договору кредитування під заставу векселів необхідні такі документи:

 

« Содержание


 ...  143  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я