Економіка праці

Швидке

інтервал

основі фіксованого

нерегулярне

згасання

 

часу: щотижнева або

виконання

поведінки

 

щомісячна оплата

 

 

Фіксоване

Винагорода прив'язу­

Високе і

Поведінка

співвідношення

ється до певного числа

стабільне

згасає з

 

реакцій: прогресивна

виконання

середньою

 

система оплати

 

швидкістю

Змінний

Винагорода надається

Відносно

Повільне

інтервал

після різних періодів

високе і

згасання

 

часу: неоголошена

стабільне

поведінки

 

перевірка або вина-

виконання

 

 

города, яка видається

 

 

 

іноді щомісяця

 

 

Змінне

Винагорода видається

Дуже високе

Дуже

співвідношення

за деяку поведінку: премії, прив'язані до продажу Х кількості, та Х постійно зміню­ється навколо якоїсь середньої величини

виконання

повільне згасання поведінки

 

В основу третього типу покладений не часовий інтервал, а об­сяг дій. Цей тип називається компенсацією залежно від фіксованої

98

норми. За такого підходу компенсація настає після того, як здійснено певну фіксовану кількість дій. Практика показує, що даний тип компен­сації дає кращі результати у формуванні поведінки, ніж перший і дру­гий типи. Як приклад наведемо систему оплати залежно від виконання і перевиконання норми.

В основу четвертого типу також покладений обсяг дій. Він на­зивається компенсацією залежно від змінної норми. Даний підхід вважається високоефективним, оскільки компенсація може настати після будь-якої окремої дії, що спонукає працівників постійно здійсню­вати правильні дії. Для того щоб цей підхід давав по-справжньому ви­сокий результат в модифікації поведінки, дуже важливо, щоб часові ін­тервали між компенсацією були не дуже великими. Прикладом цього типу компенсації може слугувати система винагороди агентів з продажів, у якій враховується, що одні з них можуть багаторазово і довго шукати покупців, а іншим для успіху достатньо здійснити один-два заходи.

Порівняння розкладів підкріплення за їх впливом на виконання і поведінку наведено у таблиці 7.1.

7.3. Кругова схема управління поведінкою

Для управління діловою поведінкою слід знати її основні влас­тивості.

По-перше, ділова поведінка завжди є більш або менш функціо­нально визначеною: кожен знає, які роботи він зобов'язаний викону­вати на своїй посаді (посадові інструкції). При цьому закріплюється старанність і карається ініціатива. Тому відповідальність працівника і його права мають бути збалансовані.

Слід зважати на те, що функціональна визначеність ділової поведінки працівників багато в чому залежить від організаційно- регулятивних зусиль керівника, який задає певну систему управлінсь­кої взаємодії з ними на офіційній і напівофіційній основі. Делегуючи повноваження, він може щоразу змінювати величину відповідальності.

 

« Содержание


 ...  59  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я