Народні збори розглядали також питання про війну чи мир, фінансові питання (накладання податків, встановлення зборів, мит), питання заборони чи дозволу ввозити або вивозити певні товари, культові справи, обрання державних урядовців, а у воєнний період — військового командування. У будь-який час вони могли зажадати від урядовців звітувати про свою діяльність, притягати їх до відповідальності та віддавати до суду.
Народні збори виступали і як найвища судова інстанція. Вони розглядали справи про антидержавні злочини (зрада, перехід на бік ворога, видача державної таємниці, спроба повалити існуючий лад, бунт) і будь-які інші справи, розслідуючи їх від початку і до кінця, або тільки в принципі висловлювали думку стосовно винного з тим, щоб детальніше цю справу розглянув суд. Такий спосіб розгляду справи переважно застосовували в тому разі, коли виникали сумніви, що суд може виправдати впливових, знатних громадян, незважаючи на їхню очевидну вину.
Народні збори розглядали скарги громадян з питань хабарництва, зловживань державних урядовців владою, на зловмисних донощиків ("добросовісні" донощики одержували половину майна засуджених ворогів держави). В Афінах навіть були спеціальні люди, які порушували звинувачення проти недобросовісних урядовців і політичних діячів — сикофанти.
У Народних зборах, як згадувалось, піддавали й остракізму. Для законності рішення на зборах потребувався кворум — не менш 6 тис. Громадян. Засуджений на остракізм повинен був упродовж десяти днів залишити Афіни. Остракізм тривав десять років, згодом — п'ять. Засуджений не позбавлявся ні громадянських, ні інших прав, майно теж не конфісковувалось.
Рада 500 — буле. Раду, як зазначалось, створено, Клісфеном. Членів Ради обирали за жеребом у кожній філі — по 50 осіб. До реформи Перикла обраними могли бути тільки громадяни перших трьох розрядів, потім усі громадяни незалежно від розрядів, які до- сягли 30-річного віку і не позбавлені політичних прав. Потрібна була також згода самого громадянина. Особи, обрані до Ради, — булевти, проходили спеціальну перевірку Радою попереднього скликання — з'ясовували громадянську позицію булевтів, політичні погляди, моральність, відсутність компрометуючих фактів, боргів тощо. В разі виявлення якихось негативних відомостей булевта переобирали. Раду обирали на рік. Переобирати булевтів можна було тільки один раз. Булевти складали клятву, що сумлінно виконуватимуть свої обов'язки і діятимуть відповідно до закону. Спочатку виконання функцій булевтів було безплатним. З часів Перикла їм виплачували по 5 оболів на день і ще по 1 оболу на обід. Під час засідань булевти накладали миртові вінки (на знак виконання державних функцій), у театрі, на видовищах їм виділяли кращі, почесні місця.
Після закінчення строку повноважень кожен булевт складав звіт про свою роботу. Під час діяльності Ради будь-який громадянин мав право оскаржити дії булевтів до Народних зборів. За вчинені злочини булевти притягались до кримінальної відповідальності. Рада 500 виключала такого булевта зі свого складу, його могли віддати до суду і кинути до в'язниці.
Засідання Ради відбувалися щоденно, крім святкових і траурних днів. На засіданнях могли виступати з власної ініціативи або викликані для цього службові особи держави.
З самого початку виявилося, що Рада 500 є надто численним органом і тому обговорення рішень затягувалось, приймалися вони з труднощами. У зв'язку з цим виникла необхідність поділити Раду на 10 колегій по 50 осіб у кожній. Кожна колегія управляла країною місяць, а який саме — вирішували за жеребом. Період урядування називався пританією, а члени цієї колегії — пританами. З-поміж пританів щодня обирали головуючого (epistate — епістат). Таку функцію можна було виконувати під час своєї пританії тільки один раз. Головуючий постійно, а в разі потреби, то й вночі, мусив знаходитись з третиною пританів у приміщенні Ради — фолосі. Тут вони вирішували всі справи, приносили жертви, обідали. Головуючий мав державну печатку і ключі від головної святині, де зберігались державна скарбниця й архів. Він головував на засіданнях Ради і в Народних зборах. У IV ст. До н. Е. Такий порядок управління змінюється: головування у Раді та в Народних зборах перейшло до дев'яти так званих проедрів, яких обирали за жеребом на один місяць — по одному від кожної з дев'яти неправлячих колегій Ради. За жеребом обирали і головуючого — епістата про- едрів. Ніхто не міг бути обраний на цю посаду двічі упродовж року.
» следующая страница »
1 ... 53 54 55 56 57 5859 60 61 62 63 ... 215