Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

За період з 2002 по 2005 рр. Частка власних і закріплених доходів у зведеному бюджеті україни щорічно зменшувалася з 28,6 у 2002 р. До 22,4 % у 2005 р. У той же час частка міжбюджетних трансфертів з державного бюджету в загальному обсязі доходів місцевих бюджетів збільшувалася: 2002 р. - 34,8 %, 2005 р. - 49,0 % [4,5].

Наведена діаграма (рисунок 1) яскраво показує, що сьогодні міжбюджетні трансферти в україні виступають важливим механізмом перерозподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи, і саме уряд країни надає перевагу при регулюванні рівномірності розвитку окремих територій.

Падіння показників частки власних і закріплених доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті україни викликає занепокоєння, оскільки обмежується рівень самостійності органів місцевого самоврядування.

Стан міжбюджетних трансфертів має сприяти гармонійному розвитку соціально-економічному розвитку регіонів, враховувати заінтересованість місцевих органів влади, не лише відбивати нинішнє економічне становище регіонів, а й окреслювати їх потенційні можливості [3, с. 48].

Неефективність політики бюджетного вирівнювання ставить питання про необхідність реформування міжбюджетних відносин в україні на сучасному етапі. Від того, яким буде співвідношення функцій щодо регіонального розвитку між центральними і місцевими органами влади в україні, а звідси і розподіл бюджетних коштів між ланками бюджетної системи, залежать якість та швидкість економічного розвитку як у регіонах, так і в країні в цілому.

Враховуючи стратегічні перспективи подальшого регіонального розвитку, основними заходами посилення ролі місцевих бюджетів у вирішенні питань стабілізації регіонального розвитку є, по-перше, розширення переліку закріплених доходних джерел місцевих бюджетів, а по-друге, зміщення акцентів у трансфертній політиці до зацікавлення бюджетів-донорів передавати кошти з метою стимулювання економічної ініціативи на місцях.

Ці заходи повинні прискорити процес побудови бюджетно-фінансової системи, відповідної демократичним принципам існування, із відповідністю фінансових ресурсів повноваженням усіх ланок

Управління.

В основі політики фінансового вирівнювання має лежати критерій зацікавлення бюджетів-донорів віддавати кошти, залишаючи певну частку сум перевиконання доходів у розпорядженні місцевих органів влади.

Зміна акцентів політики вирівнювання потребує, крім змін у законодавчій системі, також формування громадської думки щодо необхідності передання коштів окремих регіонів до державного бюджету з метою їх подальшого перерозподілу до регіонів із низькими фінансовими можливостями. Необхідно зупинити практику масштабного відбирання фінансових ресурсів у регіонів і наступного їх перерозподілу, і надавати перевагу методам стимулювання економічної ініціативи на місцях. Тим самим зменшаться утриманські настрої у регіонів-реципієнтів.

Позитивними результатами від запропонованих змін стануть оптимізація і стабілізація фінансових потоків у країні, зростання наповненості доходної частини місцевих бюджетів і розширення законодавчих рамок, у межах яких місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення, розвиток місцевої ініціативи, вирівнювання соціальних показників, зменшення соціальної напруженості.

У довгостроковому вимірі органи місцевого самоврядування мають стати, відповідно до ратифікованої україною європейської хартії місцевого самоврядування, реальними господарями території, що володіють усією повнотою повноважень та матеріально-фінансових ресурсів щодо самостійного вирішення питань місцевого значення та виконання делегованих функцій держави, сприяють соціально-економічній стабілізації і розвитку територій.

Реформування системи міжбюджетних відносин має бути спрямоване на досягнення кількох соціально- економічних цілей, серед яких найважливішими є: підвищення ефективності перерозподілу бюджетних коштів, формування самодостатніх в економічному сенсі адміністративно-територіальних одиниць, забезпечення справедливості й рівності у залученні громадян різних регіонів до отримання суспільних благ.

 

« Содержание


 ...  256  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я