В жовтні 1987 року сталася чергова біржова криза. Вона не була такою драматичною, як у жовтні 1929 року, не призвела до всесвітньої економічної депресії, але наслідки її були дуже відчутними. На лондонській фондовій біржі вартість акцій знецінилася більше ніж на 13 млрд фунтів стерлінгів, в японії - на 57 млрд єн, у франції - на 200 млрд франків, у сша - на 700 млрд дол. Першим в ланцюгу подій був колапс на ринку облігацій японії. Спекулятивні гроші перемістились від облігацій до акцій, в результаті японський фондовий ринок досягнув своїх найвищих показників. 19 жовтня 1987 року відбулося рекордне падіння біржових курсів.
Індекс dow jones знизився з 2246 пунктів до 1738, тобто зменшився на 22,6 %. 20 жовтня в токіо курси впали на 14,9 %, в лондоні - на 11,6 %, в парижі - на 9,3 %. 26 жовтня відбувся черговий обвал, хоча в менших розмірах. В нью-йорку падіння курсів склало 8 %, в лондоні - 6,4, в токіо - 4,8, в парижі - 4,9, у франфурті - 5,8, у гонконгу - 33 % [1]. В листопаді та груді положення на фондових ринках дещо стабілізувалося, але оголошення про рекордно високий рівень дефіцита зовнішньої торгівлі сша (перевищив 200 млрд дол) викликало нову паніку на фондових та валютних біржах. Індекс dow jones знизився на 47 пунктів, індекс financial times - на 48 пунктів.
Однією з причин кризи було надмірне розбухання всіх форм фінансового капіталу, розширення фінансових операцій, що призвело до великого відриву курсу цінних паперів від руху реального капіталу. Так, наприклад, за період з 1982 по 1987 рік виплати дивідендів збільшились всього на 35 %, вартість кредиту зменшилась майже вдвоє, а середній курс акцій влітку 1987 року був втроє вищий, ніж в 1982р. На ринках з'явилися фальсифіковані фінансові інструменти. Зростання ринку цінних паперів супроводжувався збільшенням різноманітних фінансових заборгованостей майже у всіх капіталістичних країнах. Друга причина кризи - коливання курсу долара, який вже не міг бути еквівалентом щодо інших конвертованих валют. Третя - збільшення відсоткових ставок за довгостроковими кредитами.
Першим симптомом сучасної глобальної валютно-фінансової' кризи як продукту новітньої світової фінансової системи стала криза в мексиці у 1995 році. Мексика стояла перед загрозою колапсу всієї економіки, що справило б руйнівний вплив на весь американський континент, тому було прийнято рішення підтримати мексиканську економіку. Мексиці було виділено 76 млрд дол.: 20 млрд дол. Із фонду валютної стабілізації сша, 25 млрд дол. Із спеціального пулу для підтримки американського долара, 18 млрд дол. Від мвф, 10 млрд дол. Виділили центральні банки індустріальних країн через банк міжнародних розрахунків у базелі і 3 млрд дол. Надійшло від комерційних банків
Щодо наслідків банківських криз, які охопили інші країни латинської америки, то чілі, наприклад, зазнала у зв'язку з банківською кризою втрат, які перевищили 30 % від ввп, а внаслідок банківської кризи у венесуелі подібні втрати становили понад 20 % від ввп.
Чергова криза розпочалася у жовтні 1997 року в гонконгу і завдала відчутних ударів у 1998 році японії, "азіатським тиграм", сша. І хоча японія з певними втратами (падіння ввп у 1998 році становило більше як 2 %) все-таки змогла витримати удар фінансової кризи, то такі країни як таїланд, індонезія, малайзія, філіппіни, південна корея подібного удару не витримали і це незважаючи на те, що темпи економічного зростання в цих країнах впродовж останніх 30-ти років становили 5 % від ввп на одного жителя і більше. Показники фондових ринків у цих країнах порівняно з 1996-1997рр. Впали більш ніж на 50 %, а в деяких випадках - на 75 %. Валюти країн південно-східної азії знецінились щодо долара сша на 40-72 %. [3, с.175] таким чином, криза показала всю відносність азіатського добробуту. Причиною кризи були не лише помилки в фінансово-кредитній політиці, але й порушення фундаментальних відтворювальних пропорцій, що поставило ці країни у жорстку залежність від світової господарської кон' юнктури. Спочатку вважалось, що валютно- фінансова криза матиме виключно регіональний азіатський характер. Однак невдовзі, у серпні 1998 р. Вона досягла і розвинуті країни, і країни латиноамериканського континенту, і держави снд. Наприкінці 1998 року криза вразила економіку бразилії і першою реакцією валютного ринку країни було здешевлення реала на 27 %. Далі відбувалося підвищення процентної ставки, зниження тарифів на імпорт деяких товарів і підвищення податків на фінансові операції, зарплати і пенсії. Завдяки цьому було заплановано досягти до кінці 1999 року перевищення прибутків держбюджету над видатками у сумі 23,5 млрд дол.сша. Однак після оголошення планової девальвації бразильського реала на 9 % розпочався масовий відплив капіталу, який перетворився в неконтрольований. У деякі дні втеча інвесторів сягала 1 млрд дол.сша щоденно.
» следующая страница »
1 ... 246 247 248 249 250 251252 253 254 255 256 ... 293