Європи. Ці порівняльні підходи базуються на припущенні, що потенціал розвитку кредитних ринків у посттрансформаційних економіках визначається лише в абсолютному обсязі на основі очікувань їх потенційно вищої відносної частки щодо ввп. Водночас не визначається оптимальний темп приросту внутрішнього кредиту, а встановлюються лише бажані орієнтири.
Серед об' єктивних причин стрімкого зростання банківського кредиту в трансформаційних економіках можна виділити:
1) Ефект відновлення після фінансових потрясінь на початкових етапах ринкових реформ;
2) Ефект конвергенції фінансових ринків старих членів єс і нових;
3) Підвищення довіри бізнесу і домогосподарств до політики уряду, зумовлене макроекономічною стабілізацією та економічним зростанням;
4) Інституційний чинник зміцнення інституту захисту прав кредиторів.
Зростання обсягів кредитування не є безумовно позитивним явищем з точки зору стабільності макроекономічних індикаторів. Лише у певних межах і за певних обставин цей процес може позитивно впливати на економіку. Відомо, що численні банківські кризи в історії виникали внаслідок кредитного буму і зумовлювали загальноекономічні кризи. Є кількісні критерії оптимально припустимого збільшення обсягів кредитування. Один із них кількісна характеристика їх надмірного зростання (кредитного буму), яким вважається щорічний приріст відношення обсягів кредиту до ввп на рівні 5-10 %.
Отже, швидкий приріст внутрішнього кредиту не завжди можна вважати виключно позитивною тенденцією. Аналіз аналогічних процесів у східній європі дав підстави для висновку про ймовірність перетворення трансформаційного відродження кредитного ринку в слабоконтрольований кредитний бум. Таким, скажімо, є надмірне зростання обсягів кредитування у болгарії та румунії, що закладає потенціал економічної нестабільності у середньостроковій перспективі: збільшення дефіциту поточного балансу та підвищення загального рівня цін, які є альтернативами з позицій економічної теорії [3,с.91]. Можливим ризиком, зумовленим кредитним бумом, є зростання вірогідності виникнення банківської кризи спричинене потенційним зниженням якості кредитних активів. Ейфорія, пов'язана з підвищенням доступності кредитів в умовах кредитного буму, зумовлює послаблення контролю за довгостроковою ліквідністю і необгрунтовані сподівання на збереження такої доступності протягом невизначено тривалого періоду.
Серед основних ризиків, зумовлених кредитним бумом, виділяють:
- Погіршення сальдо поточних операцій. Якщо у відкритій для імпорту економіці кредитна експансія розгортається переважно у сегменті споживчого кредитування, це призводить не до зростання цін, а до формування негативного сальдо поточного рахунку. Цей процес посилюється у разі значної імпортної залежності щодо споживчих товарів. Макроекономічна стабільність за таких умов починає суттєво залежати від припливу іноземних інвестицій, зростає вірогідність виникнення дефіциту платіжного балансу (припустимим вважається дефіцит поточного балансу в розмірі 5 % від ввп) [3,с.84];
- Зростання загального рівня цін. Додатковий попит, зумовлений зростанням обсягів кредитування, у відносно закритій економіці, захищеній протекціоністськими бар' єрами, може сформувати негативну тенденцію до підвищення загального рівня споживчих цін. Такі наслідки можна очікувати у разі: а) цілковитого завантаження виробничих потужностей у секторах, орієнтованих на споживача (фізичної неможливості нарощувати пропозицію на ринку); б) монополізації внутрішнього ринку та відсутності реальної конкуренції;
» следующая страница »
1 ... 199 200 201 202 203 204205 206 207 208 209 ... 293