тивність розподілу ресурсів між виробниками завдяки конкурентній ціновій системі. Найправильнішу і найточнішу оцінку результатів виробництва, механізм вільного ринкового ціноутворення й балансування основних конкурентних сил на ринку забезпечує можливість найоптимальнішого визначення ціни на основі елементів національного виробництва — робочої сили, підприємницьких здібностей, товару, капіталу, грошей, валюти, цінних паперів тощо.
Ефективне здійснення розподілу доходів між основними агентами економічної діяльності: більші доходи одержують заслужено ті виробники, які вкладають у виробництво більше уречевленої і живої праці та забезпечують кращу організацію трудової діяльності. Ринок забезпечує одержання вищої заробітної плати тими працівниками найманої праці, у кого кращі здібності до праці і хто краще працює.
Можливість найоптимальнішого визначення галузевої і продуктової структури економіки та найкращого задоволення практично необмежених суспільних потреб в умовах обмеже- ностей ресурсів також є позитивною рисою.
До інших переваг та позитивних рис ринкової економіки відносять:
—стимулювання технічного прогресу та нагромадження капіталу;
— узгодження особистих та суспільних інтересів: “невидима рука”, конкуренція керує корисливими мотивами підприємств і постачальників ресурсів таким чином щоб одночасно стимулювати вирішення суспільних потреб;
— свобода, координація економічної діяльності без примусу, директив, указів, централізованих планів тощо. Свобода підприємництва не дозволяє втручання одних у більшість видів діяльності інших. Споживач відгороджений від примусу продавця, тому що він може купити потрібний йому товар в інших продавців. Продавець відгороджений від примусу з боку покупця, оскільки є інші покупці, яким він може продати свій товар. Найманий працівник відгороджений від примусу з боку роботодавця, тому що є інші підприємці, у кого він може працювати і т.д. Тобто ринок здійснює все це без централізованого органу влади.
Таким чином, конкурентна ринкова система сприяє ефективності розподілу ресурсів та особистій свободі суб’єктів гос
подарської діяльності. Викладене вище стосувалось так званих ефектів ринку.
Однак у ринку є й багато недоліків, які характеризують його
за певних економічних і історич-
них умов не тільки гальмувати, знижувати результативність позитивного впливу ринку на економіку, а й деколи роблять зовсім неефективним влив ринку на національну економіку.
Зокрема економічні та історичні умови розвитку української економіки в даний час такі, що в сукупності негативний вплив ринку на її стан переважає позитивний, і тому в цілому економіка поки що не є ефективною.
Серед цих дефектів виділяють:
1) Відносно неефективний розподіл ресурсів між виробниками окремих галузей та сфер економіки. Є галузі і сфери економіки, щодо яких ринковий метод розподілу ресурсів є малоефективним чи зовсім неефективним або взагалі для них несприйнятливим.
2) Ринок зовсім незацікавлений у виробництві так званих суспільних благ: державне управління, національна оборона, національна безпека; відносно незацікавлений у вкладанні коштів в освіту, охорону здоров’я, бібліотечну справу, охорону навколишнього середовища тощо.
Найпридатніші ринкові механізми лише для виробництва так званих індивідуальних благ, які є подільними та підпадають під принцип “виключення”. Індивідуальні — такі, виробництво яких є досить чутливим на індивідуальний попит з боку окремих споживачів. Виготовляються вони в тому випадку, коли існує певний грошовий попит на них, бо саме попит і є індикатором наявності потреби. Зокрема це —продукти харчування, взуття, одяг, предмети довгострокового користування тощо.
» следующая страница »
1 ... 94 95 96 97 98 99100 101 102 103 104 ... 220