Політична економія

Потреба — відношення людини до блага, яке опосередковується відноси­нами між людьми з приводу привласнення та присвоєння благ.

«Правило великого пальця» — правило, згідно з яким усі фірми послуго­вуються однаковою формулою ціноутворення: до своїх витрат додають прибу­ток, розрахований на основі узгодженої норми прибутку.

Правління AT— виконавчий орган, що здійснює керівництво поточною ді­яльністю AT і представляє його інтереси у відносинах з іншими господарюючи­ми суб'єктами та установами держави; правління AT підзвітне зборам акціоне­рів і спостережній раді, забезпечує виконання їх рішень.

Предмет політичної економії — виробничі відносини і притаманні їм еко­номічні закони у взаємозв'язку з продуктивними силами та надбудовою сус­пільства.

Прибуток — економічна категорія, яка відображає кінцеві результати гос­подарської діяльності, одна з головних форм вартості додаткового продукту, різниця між виручкою від реалізації товару і витратами капіталу.

Приватизація — процес трансформації державної форми суспільної влас­ності в різні види і форми приватної власності: одноосібну, групову (партнер­ську, кооперативну, акціонерну), змішану і т. д., тобто процес переходу не тіль­ки володіння, розпоряджання і використання, а й належності умов і результа­тів виробництва від суспільства (держави) до окремих індивідів і груп осіб.

Привласнення — процес діяльного оволодіння людьми умовами вироб­ництва у процесі виробництва, а також процес переходу в їх належність про­дуктів власної або чужої праці.

Природні монополії — монополії, якими володіють власники і господарю­ючі суб'єкти (часто держава), що мають у своєму розпорядженні рідкісні та вільно невідновлювані елементи виробництва (рідкісні метали, особливі зе­мельні ділянки під виноградники, деякі галузі інфраструктури, наприклад гро­мадський транспорт, та ін.).

Продукт виробництва — певна форма результату виробництва, призна­чена для задоволення конкретної потреби людини, суспільства.

Продуктивна форма промислового капіталу — сукупність засобів вироб­ництва і робочої сили найманих працівників, які є відповідно речовим та осо- бистісним факторами виробництва товарів, додаткової вартості.

Продуктивний капітал — капітал, який функціонує у сфері виробництва як засоби виробництва та робоча сила.

Продуктивні сили — діяльна форма єдності особистісного і речового фак­торів виробництва, яка становить процес їх функціонування як процес актив­ного відношення людини, суспільства до природи, в якому здійснюється мате­ріальне та духовне виробництво, відтворюються умови життя людини, відбува­ється її розвиток.

Продуктивність праці — результативність, плідність праці, ефективність використання у процесі виробництва благ усіх його факторів.

Промисловий капітал — капітал, який функціонує у будь-якій галузі сфери виробництва матеріальних благ.

Промисловий прибуток — перетворена форма додаткової вартості, ство­рюваної додатковою працею найманих працівників, представлена як поро­дження авансованого промислового капіталу.

Проміжні продукти — товари і послуги, призначені для подальшої оброб­ки, переробки або для перепродажу: сировина, матеріали, деталі та вузли (комплектуючі), що використовуються при виробництві кінцевих продуктів.

Пропозиція — сукупність товарів і послуг, яку виробники готові продати на ринку за певну ціну.

Проста праця — праця, що не потребує від працівника спеціальної підго­товки та витрат на неї.

Просте відтворення — процес відновлення виробництва в межах сус­пільства, що здійснюється у незмінних обсягах.

Просте товарне виробництво — виробництво товарів, яке здійснюється власником засобів виробництва на основі своєї праці.

Пули (англ. pool — спільний казан) — угоди, за якими прибуток кількох під­приємців, фірм надходить до спільного фонду і розподіляється між ними згідно із заздалегідь установленим співвідношенням.

 

« Содержание


 ...  446  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я